За, то что они Защищали и делали подвиги ради своего народа!
Смотри , Сашко потому что он более добрый , честный , умный и т.д.
А, Вадиму только и надо было что бы Софийка избавила его от прокляття , а сам он был с ИРой и вообще он и курил и воровал. А сам скидывал это все на прокляття .
10) Настоящий злодей конечно Гордей , он и махинатор хотя и Мищенко тоже не особо , Мищенко бежал от всех проблем и даже сменил фамилию на Билый. А ГОрдей сам по себе был такой натурой которому нужна власть и деньги. ВСе таки в первое их знакомство Гордей напоил Мищенко и заставил подписать договор о том что Земля будет принадлежать роду Кулакивскых.
У повісті «Захар Беркут» Іван Якович Франко створив образ справжнього народного ватажка, щирого патріота рідної землі.
<span> </span>
<span> У великому гірському селі Тухля живе сивий чоловік Захар Беркут. У тухольській громаді його дуже поважають, прислухаються до думок. Захар уміє говорити, як ніхто інший, він один може так точно й влучно висловити думки всієї громади. </span>
<span> </span>
<span> Цікаво те, що маючи такі надзвичайні лідерські здібності, він не прагне влади над громадою, а лише дає цінні й розумні поради. Саме так говорить про свого батька син Захара — Максим: «Але мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді. Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. Громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має ніякої й не жадає її». </span>
<span> </span>
<span> Захар Беркут був найстаріший віком у всій тухольській громаді, адже йому вже дев'яносто літ. Він батько восьми синів, і троє з них сиділи вже разом з ним між старцями. Але не лише своїм поважним віком заслужив він таку честь — бути ватажком, він відрізняється винятковою мудрістю й практичністю розуму. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх... провідників цілого народу...» </span>
<span> </span>
<span> Цікаво і те, що, незважаючи на свою старість, цей чоловік був ще досить сильний, продовжував працювати в садибі й на пасіці. Усі тухольці постійно дивувались його знанням у садівництві, а він радо допомагав і передавав свої знання кожному, хто цього хотів. «А вже найбільшим добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки... Лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як Захар Беркут». </span>
Людина яка створює щось красиве має творчий задум та творчу душу, яка жадає нового, жадає краси.У наш час багато художників та скульпторів роблять творіння які виглядають досить незрозуміло,та в цьому є певна оригінальність та креатив.Ці люди- майстри своєї справи, та ми вважаємо їх досить "неадекватними".Тау цих людей є те чого немає в нас,звичайних людей-це певна краса в душі, вігадливість та жага до нового.
Можливо, мені б не сподобався такий вид життя, але у кожного є своя доля і долі ніколи не бувають однаковими. Звичайно, у сучасному світі не зовсім хотілось би бути Планетником, а під словами: Бути Планетником. Я уявляю життя з природою, тобто мати лише природу, людей і книжки, адже в ті часи не було ні телефонів, хоча якби були, то вийшло б цікаво, якщо дідусь Капуш почав телефонувати Планетнику і розказувати йому "Закони природи"