Напевне, кожен з нас хоч раз у житті на декілька хвилин відчував себе яянином. Візьмемо звичайний приклад: хтось пропонує тобі допомогу, але через власне горде «Я» ти від неї відмовляєшся, навіть тоді, коли так її потребуєш. Інколи, зовсім рідко, яянином бути корисно, це загартує твою наполегливість і підвищить самооцінку, але важливо не перебільшувати!
<span>Коли ж яянин починає полонити тебе, не треба цьому піддаватись, потрібно боротись! Не можеш сам – </span>звертайся за допомогою<span>, не соромся, зумій перебороти у собі пиху та зухвальство. </span>
<span>Отже, інколи в собі ми бачимо яянина, але важливо вчасно його побороти. </span> Денисенко Катерина
За яких обставин можна потрапити до країни яян? <span>Яянином, </span>звичайно, можна стати. І не обов’язково в дитинстві чи юності. Це може трапитись з людиною і у дорослому віці тоді, коли вона почне дбати про себе більше чим це необхідно. Таких яянів вистачає навколо нас, потрібно лише придивитись, краще пізнати людину.
А от чи можна потрапити до самої країни яян? Як хлопчик-козопас опинився там? А головне, чому?
<span>Старий, немощний дідусь розповів головному героєві про історію </span>свого життя<span>, як він випав за борт судна, на якому служив юнгою, під час сварки. А хлопчина опинився на вулицях міста </span>в той момент<span>, коли залишився на самоті зі стадом кіз. </span>
Можливо, людина може опинитися серед яянів тоді, коли вона зовсім самотня, нікому не потрібна (адже наш герой сирота). Або коли втрачає почуття людяності, взаєморозуміння, взаємопідтримки (як це трапилось з юнгою)?
<span>Тому кожному з нас потрібно задуматись, ким і яким бути, дбати лише про себе чи хоч інколи </span>зважати на людей, які навколо і, можливо, потребують уваги або хоч теплого слова. Можна жити яянином серед людей. Але страшно опинитись в далекій невідомій країні, з якої немає вороття! Вибір за нами… <span>Пелепей Олександр </span>
Чи схожий я чимось на яянина? <span>Виявляється, дуже складно дати відповідь на таке просте питання «Чи схожий я чимось на яянина?». Намагаюся знайти докази того, що ні! Але, з’ясовується, що яянин в мені таки є. Стає сумно і навіть трохи страшно. Адже я стараюсь жити так, щоб в усьому і завжди допомагати своїм рідним і близьким людям. Дуже люблю, ціню і поважаю своїх батьків, вчителів. Захоплююся старшим братом. Однокласники – є </span>найкращими друзями<span>, товаришами. Ніби, все добре. </span>
Але ж інколи мені дуже лінь допомагати мамі, ну хоча б посуд мити зовсім мені не хочеться; вчора я обхитрила брата-Віталія, щоб зробити приємність собі; а ще не завжди даю списувати математику однокласникам. Та й ситуацій з учителями теж назбирається, хоча б тому, що все і завжди встигнути неможливо!
<span>То що ж – я неідеальна! І клаптик яянина таки сидить в мені! Та найважливіше те, що я це усвідомлюю, і </span>буду робити все<span>, щоб він не ріс і не завойовував мене. </span>
"Ревизора" следует прочитать потому, чтобы знать, что внешность обманчива. Что на свете есть мошенники, которых может победить только знание. А так же узнать о провинциальных российских городах, которые были еще при царе.
Лучший друг это тот кто не бросит в беде и протянет руку помощи всегда друг это тот человек которорый всегда заступиться за тебя настоящий друг у которого ты как за спиной цените настоящих друзей
<span>В сюжете романа обычная жизнь
маленького городка американского Юга до гражданской войны. Главный герой
произведения - озорной непослушный мальчишка Том Сойер и его друзья: Гекльберри
Финн, красавица Бекки, а также страшный и жестокий индеец
Джо, добродушная тетя Полли и многие другие.
Как и все мальчишки этого возраста, Том и Гекльберри не очень хотят
ходить в школу, где строгие учителя жестоко наказывают провинившихся
учеников, потому что в те времена еще разрешались физические
наказания. Том - замечательный рассказчик, он так увлекательно и
самозабвенно врал, что даже тетя Полли верила ему, не то что
мальчишки-ровесники.
Мальчики ищут разных приключений и любят опасности, которые подстерегают
их на каждом шагу. Бедная тетушка Полли не успевает следить за этим
проказниками. Они всегда в движении, всегда придумывают какие-нибудь небылицы и
попадают в разные ситуации, из которых порой так трудно выпутаться.
Я думаю, что главная идея произведения всё-таки - дружба и преданность.
Автор говорит о том, что главные качества хорошего человека - это
доброта, храбрость, мужество, сообразительность и решительность.</span>