Еллінізм - термін, яким визначають період в історії Греції і країн Сх. Середземномор'я з походів О. Македонського (334-323 до н. е.) До остаточного завоювання Сходу Римом (30 до н. е.). Термін «е.» ввів в науковий обіг в 30-х рр. 19 століття ньому. вчений Й. Г. Дройзен. Єдиної точки зору на еллінізм у світовій історіографії античні часи не існує. Дройзен розумів еллінізм як поширення грецької (еллінської) культури серед країн і народів Середземномор'я. Пропонувалося також розглядати еллінізм як етап в історії античного світу (А. Б. Ранович). Але більшість істориків використовують концепцію К. К. Зельїна, який розглядав еллінізм як складне соціально-економічне, політичне і культурне явище, що характеризується синтезом грецької та східних почав, а сам період - як якісно новий етап у розвитку рабовласницьких відносин античного світу.
У другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст<span>. </span>більша<span> частина </span>українських земельперебувала у складі Великого князівства Литовського<span>, Руського і Жомоїтського (Жемайтійського).
</span>Кревська унія та<span> її наслідки. А як у цей час розвивалися литовсько-</span>польські відносини?Великою<span> загрозою для Литовсько-Руської </span>держави стало зростання Московськогокнязівства<span>. Починаючи з середини XIVст. </span><span>міцніє тиск на </span>Велике князівство Литовське<span> з боку Польщі.</span>
Партия младотурок называлась<span> "Иттихад ве терраки" (</span><span>"Единение и прогресс"), а официальной идеологией </span>партии<span> был </span><span>пантюркизм, или теория "Великого Турана", провозглашавшая </span><span>необходимость объединения всех тюркских племен</span>
Личная, поземельная и административная зависимость крестьян от землевладельцев в России (11 в. - 1861). Юридически оформлена в кон. 15 - 17 вв. крепостным правом.
Для развернутого ответа нужно понять что такое крепостное право, а Крепостное право — это совокупность юридических норм феодального государства, закреплявших наиболее полную и суровую форму крестьянской зависимости. Включало запрещение крестьянам уходить со своих земельных наделов (т. н. прикрепление крестьян к земле или «крепость» крестьян земле; беглые подлежали принудительному возврату) , наследственное подчинение административной и судебной власти определённого феодала, лишение крестьян права отчуждать земельные наделы и приобретать недвижимость, иногда — возможность для феодала отчуждать крестьян без земли.
Большинство ересей на Руси шло из Новгорода