Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80 % річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале[1]. Водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню[1].
Назва Дніпро є скіфською за походженням. Скіфське Данапр перекладається як «глибока ріка» (дан — ріка + апр — глибокий)[6].
Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена»:[1]Борисфен — так він називав Дніпро. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі — «Повість врем'яних літ» й у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім»[1].
Нині водою річки користується 70 % населення України (майже 35 мільйонів осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів і пасажирів[1].
Історія України-Русі пов'язана з Дніпром. Його басейн є центральним місцем етногенезу й націогенезу українців. Київ — столиця України, завдяки Дніпру лежить на перетині торгових шляхів між Сходом і Заходом, Північчю й Півднем.
Санаторий, лечение минеральными водами
История Китайско-Восточной железной дороги тесно связана с
сооружением Великого Сибирского пути - Транссибирской магистрали. В
начале работ над прокладкой Транссиба рассматривались два варианта её
прохождения из Забайкалья на восток. Правительство приняло неординарное решение: одновременно с
Транссибирской проложить магистраль по территории Маньчжурии, соединяющую Забайкалье и Уссурийский край и,
таким образом, получить кратчайший железнодорожный выход к Тихому океану - конечной цели Транссиба в более ранние сроки.
Жизнь в Москве, если выбирать дешевые продукты, — далеко не самая дорогая в стране, рассчитали эксперты. У жителей небольших городов и сел выбор значительно меньше, страдают из-за этого в первую очередь бедные россияне
1. Тёплый;
2. О<span>блачная,ветрянная, с осадками;
3. Поднимается;
4. П</span><span>однятием тёплого воздуха</span>.