Вам нужна биография или что
задавайте вопросы точнее
Тут надо строить интервалы от указанных ступеней. Строить надо в той тональности, которую тебе дадут. В цепочках, где написано "мажор" надо будет построить интервалы в данной тебе мажорной тональности, а в цепочках, где написано "минор" - в данной тебе минорной тональности.
Это очень просто. Римскими цифрами указаны ступени, от которых надо строить, а то, что над ними - интервал, который надо построить от заданной ступени.
Для примера прикладываю 1 и 2 цепочку, выполненные в тональностях "До-мажор" и "Ля-минор".
Створення гімну України бере початок з осені 1862 року. Вірш "Ще не вмерла Ураїна" пише Павло Платонович Чубинський. Потім цей вірш стає національним, а згодом гімном України. <span> Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.
</span>Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета» , 1863, № 4 Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький) , ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського пише музику до нього. Вперше надрукований у 1863, а з нотами — 1865 вперше почав використовуватись як державний гімн у 1917 році. <span>1939-го року саме «Ще не вмерла Україна» був затверджений гімном Карпатської України.
</span><span>Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни вв його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. Потрібен був текст, у якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. Це завдання виконав Павло Тичина. Саме його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991. Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР.
</span><span>15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України» , запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» . У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля» . Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.</span>
Художественная литература
Сегень А. Ю. Александр Невский. Солнце Земли Русской. — М. : ИТРК, 2003. — 448 с. — (Библиотека исторического романа) . — 5000 экз. — ISBN 5-88010-158-4
Югов А. К. Ратоборцы. — Л. : Лениздат, 1983. — 478 с.
Субботин А. А. За землю Русскую. — М. : Военное изд-во Министерства Обороны СССР, 1957. — 696 с.
Мосияш С. Александр Невский. — Л. : Детская литература, 1982. — 272 с.
Юхнов С. М. Лазутчик Александра Невского. — М. : Эксмо, 2008. — 544 с. — (На службе государевой. Русский рубеж) . — 4000 экз. — ISBN 978-5-699-26178-9
Ян В. Г. Юность полководца // К «последнему морю» . Юность полководца. — М. : Правда, 1981.
Борис Васильев. Александр Невский.
Изобразительное искусство
Памятник Александру Невскому в Петрозаводске
Портрет Александра Невского (центральная часть триптиха, 1942 г. ) работы Павла Корина.
Памятник Александру Невскому (конная скульптура) в г. Санкт-Петербурге, открыт 9 мая 2002 г. на площади Александра Невского перед входом на территорию Александро-Невской лавры. Авторы — скульпторы: В. Г. Козенюк, А. А. Пальмин, А. С. Чаркин; архитекторы: Г. С. Пейчев, В. В. Попов.
Памятник Александру Невскому в городе Петрозаводске, открыт 3 июня 2010 г. на проспекте Александра Невского около входа на территорию Кафедрального собора Александра Невского. Авторы — скульпторы: В. Г. Козенюк
Памятник в Волгограде на площади Павших борцов.
Кинематограф
Николай Черкасов в роли Александра Невского
Александр Невский, Невский — Николай Черкасов, режиссёр — Сергей Эйзенштейн, 1938 год.
Господин Великий Новгород, Невский — Александр Франскевич-Лайе, режиссёр — Алексей Салтыков, 1984 год.
Житие Александра Невского, Невский — Анатолий Горгуль, режиссёр — Георгий Кузнецов, 1991 год.
<span>Александр. Невская битва, Невский — Антон Пампушный, режиссёр — Игорь Каленов, — Россия, 2008 год. </span>