У кожної грамотної людини є своя бібліотека. Сюди входять книги, які їй належать. У когось бібліотека велика та серйозна, набувається довгими роками. Наприклад, велика бібліотека у мого дідуся. У нього в шафах зберігається багато спеціальної літератури з математики, фізики, техніки тощо.Зазвичай я користуюся книгами своїх батьків. Серед них багато художньої літератури, класики, яка вивчається в школі. Але у мене є також своя власна бібліотека, правда, невеличка. Вона стоїть на окремій полиці. Вона складається з тих книг, які мені дарують на свята.Більшість цих книжок - історичні романи, романи - «фентезі», а ще історичні енциклопедії з картинками. Я люблю читати про пригоди людей у минулі епохи, а ще про реальних історичних героїв. Мої друзі та родичі всі знають про моє захоплення та намагаються дарувати мені книги з цієї теми.Правда, в мою колекцію «затесалося» кілька інших книг: учбових, детективи та «жахи» про вампірів. А ще два шикарних ілюстрованих тома поем Шевченка, видані ще за радянських часів. Їх мені подарувала бабуся. Всі книги в моїй бібліотеці - прочитані.<span>По тому, яка у людини бібліотека, можна судити про його особистість Якщо там суцільні «бандитські» трилери та дурні еротичні романчики, значить, інтереси в людини відповідні. А ось маленька бібліотека ще не означає, що людина мало читає . Адже деякі люди користуються електронними книгами, а інші беруть їх у бібліотеці, щоб не зберігати їх вдома та не витрачати зайвих грошей.</span>
Твір-опис за картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»
На картині Катерини Білокур — чудові квіти на фоні чистого, погідного
неба. Їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у
затінку, другий — більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями.
Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато
проміжних барв.
Я думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А
їх тут безліч. Тягнуться до сонця рожеві мальви. По березовій гілці
поплелась в’юнка берізка. Чарують око білосніжні ромашки й оранжеві
лілії, рожево-червоні тюльпани і настурція з вишневими прожилками на
пелюстках.
Картина чарує гармонією кольорів і форм, захоплює красою і майстерністю.
Оповідач знайшла фото двох дівчаток це дівчатка померлого Фрідріха
На мою думку, найважча заповідь для людини - друга, тобто, Не сотвори собі кумира і всякаго подібності, еліка на небеси горі, і що на землі внизу, і що у водах під землею: не поклонішися їм, ні послужіши їм.
В наш час досить багато книг, фільмів та музичних виконавців, які талановиті та популярні. Люди, дивлячись і читаючи все це, ще з давніх-давен вибирали для себе кумирів, героїв книг, фільмів, і ставили їх на місце ідолів. Зараз же, з'явилось дуже багато серіалів та фільмів, у я ких головні герої не досить гарні люди, але все-таки знаходиться чимало людей для уподобання їх. Деякі люди, навіть, змінюють зачіски, гардероб, макіяж. Але все це, як на мою думку, ще нічого. Можна вважати за катастрофу, тоді коли людина змінює СВІЙ погляд на життя, СВОЇ звички. Вона змінює усе те, що називається "особистістю". І все це заради чого? Заради дешевого серіалу або фільму, у яких немає навіть долі правди та реалій сьогоднішньго життя.
Тому, наші предки, були щасливими, здоровими та дружелюбними, бо в них був єдиний ідол і кумир - Бог. Він, саме він, робив їх особистостями, зі своєю точкою зору, своїми думками, емоціями та розумом.
Отже, я вважаю, що найважча та найважливіша заповідь Божа - не сотворити собі кумира. Адже, головне - не загубити себе!
1) На "О": Обережно, у воді акули!.
2) На "К": Калина зацвіла у саду.
3) На "Е": Екзамен буде через два дні.
4) На "А": Абрикос розцвів ранньою весною.
5) На "Н": Небо вкрилося темними хмарами.