Для пташки кожна мандрівка на чужину - це нелегка справа. Але іноді розлучитися з домівкою змушує люта та холодна зима. Сподіваючись на швидке повернення і лекгий політ, кожної осені птахи відлітають у вирій. Їх тужливе прощання з Батьківщиною не залишає байдужим жодне серце...
Та при весь сум, нове місце здалося напрочуд гарним і теплим. Пташки вражені багатою поживою вже починають забувати рідне небо. Кожен день нове місто, нові краєвиди... Та як би не було добре на чужині, серце рветься додому. І ось вже радісним щебетанням пташки сповіщають своє повернення додому.
Моя сім‘я повноцінна. Я маю тата,маму і меншу сестру. Також ми підтримуємо зв‘язок з дідом. Ми часто його відвідуємо. Він розповідає історії зі свого життя,і ми з сестрою слухаємо його,роззявивши рота. Також я спілкуюся з рідним дядьком. Він іноді навідує нас, і приносить цілу гору смаколиків. Я вважаю членом нашої родини сусідку,так як у всіх нас склалися з нею теплі стосунки. Наша сім‘я велика і міцна.
" Незламні українці " , " Чудова українська мова ", " Сильна любов до української мови " , "Незламний дух українців " , " Незламна українська мова " .
Сподіваюсь , що я вам допомогла )
1)Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою(В. Сосюра)
2)Щоб не племаніти горобині самотньо, посадила я поблизу неї нашу українську калину(І. Цюпа)
3) Для нас тоді був цілий світ, як виміряна казка(П. Карманський)
4)Маля дерева сході на дорослих, як діти на своїх батьків
5) Вже було за південь, коли минулий ліс і виїхали на чистий степ, що легенько піднімався вгору.
6)іди туди, звідки прийшов
7) Я посланий, щоб виконать закон(Л. Українка)
8)Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому(М. Коцюбинський)
9) Розкажи, як за горою Сонечко сідає, як у Дніпра веселочку Воду позичає(Т. Шевченко)
10)Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо