Имя прилагательное- это самостоятельная часть речи, обозначающая признак предмета и отвечает на вопросы какой? какая? какое?
1. Не було там опускання вій. Очі ясно дивляться і просто (обставина, прислівник).
2. Просто (обставина, прислівник) вхідних дверей стоїть стіл простої (означення, прикметник) роботи (М. Коцюбинський).
3. Стало так просто (частина присудка, прислівник) й хороше з цією людиною (Олесь Донченко).
4. Він умів не просто (обставина, прислівник) слухати, а викликати у співрозмовника бажання висловити все наболіле (З. Тулуб).
Зима-прийшла зима
сонце-прокинулось сонце
струмок-біжить струмок
небо-засмутилось небо
Мій дідусь різьбяр по дереву.
На полі росте, жовта чудова квітка-соняшник.
Торішній сніг був красивішим.
Бринчить повноводна ріка в гаю.