Вирости при дорозі, розмовляти з Наталею, купатиця у річці
чергування г- з дорога- дорозі
чергування к- ч ріка- річці
Вот
Різдво Христове — це свято нашої духовності, свято милосердя, свято давнє і вічно молоде. Різдвяні свята починаються колядками на Святвечір. Вони трива¬ють до Василевого щедрого вечора і далі до Водохреща. У колядках багато мудрос¬ті, доброти, людських почуттів. Славлять у них господаря, господиню, славлять Христа і працьовиті руки хліборобів.
<span>...З Святом Різдвом вітаю, </span>
<span>Всім здоров'я бажаю: </span>
<span>Господарю на воли, </span>
<span>Господині на качки, </span>
<span>Хлопцям-дівчатам на гуляння, </span>
<span>Малим дітям забавляння... </span>
<span>Христу-Богу вихваляння!.. </span>
<span>Щодо виконання колядки поділяються на колядки для дорослих, для гурту хлопців, дівчат та дитячі. За тематикою та змістом колядки поділяються на хвальні (сонцю, зорям, місяцю, дощу, врожаю), магічні, господарсько-хліборобські, ско¬тарські, хвальні господарю та господині. </span>
<span>Здавна колядників чекали у кожній хаті, їм раділи, бо існувала прикмета: що більше побуває колядників, то щасливіше житиме родина. </span>
<span>Колядники заходили до хати і просили дозволу на колядування: "Благосло¬ви, господарю, колядки проспівати". І вже тоді злагоджений хор починав співати: </span>
<span>Нова радість стала, </span>
<span>Яка не бувала: </span>
<span>Звізда ясна над вертепом </span>
<span>Увесь світ осіяла. </span>
<span>Зміст дитячих колядок дещо інший: </span>
<span>Ой, коляда, колядниця, </span>
<span>Дайте маку до кугиці. </span>
<span>Як не дасте, одкажіте, </span>
<span>Моїх ніжок не знобіте. </span>
<span>Різдво — свято веселе. Тож і колядки звучать веселі й дотепні: </span>
<span>Коляд-коляд, колядниця, </span>
<span>Добра з медом паляниця. </span>
<span>А без меду не така, — </span>
<span>Дайте, дядьку, п'ятака! </span>
<span>Зміст веселих колядок спрямований на те, щоб натякнути або прямо нагадати господарям про винагороду для колядників. </span>
<span>Мені теж доводилося брати участь у гурті колядників. Ми ходили від оселі до оселі і співали колядки. Враження від колядування — незабутнє. Адже самі готу¬вали костюми, виготовляли зірку, вивчали нові колядки. Це так весело! </span>
Учена людина може завдячувати всьому своєму розумові, адже він, справді, неоціненний скарб.Освічена, розумна людина здатна робити мудрі висновки, мати свої думки, спостерігати але не керуватися поглядами інших.Неук же, зовсім навпаки.Такі люди навряд чи зможуть чогось самостійно досягти в житті.Вони не покладаються тільки на власний розум, тому завжди і у всьому наслідують інших.Розумні люди випереджають тих, хто не досить розвинений, тобто неуків.А саме такі люди потрібні світові, суспільству.Учені здатні відкривати щось нове, постійно вдосконалювати вже існуюче, вони приносять багато користі не тільки своїми відкриттями але й легкістю у спілкуванні, різносторонністю.Адже всі знають, що з неуками тяжко в житті.Саме так я розумію приказку"Учений іде, а неук - слідом спотикається"
<span>Шкідник, заподіюючи шкоду іншим, сам риє собі яму. Життя - бумеранг. Все повернеться, обов'язково знову повернеться. До вредителя в його долю обов'язково повернеться зло, яке він заподіяв людям. Ставши рабом шкідливого розуму, він втрачає доброзичливість і поважність до людей. Без цього щастя не буває. На душі запановує непроглядна тьма. Шкідник стає неспокійним, його мучать страхи, йому здається, що весь світ хоче заподіяти йому шкоду. Не дивно. Подібне притягується подібним. Якщо ти націлений шкодити світу, світ буде на кожному кроці шкодити тобі.</span>
1 Я Вийшов Із лісу й Незабаром прийшов на берег ріки, чудової могутньої ріки.2.Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув від батьків і дідів. 3. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся на нього.4.Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище.5.Зачарований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою