Я часто задумуюсь: з чого починається Батьківщина? З будинку, в якому я виріс, з теплих рук матері, які мене обнімають і пестять, з суворого погляду батька, коли я вчився тримати в руках ложку, щоб їсти? Чи від сонця, дивитися на яке неможливо, і вона проявляє себе тільки червоними сполохами на закритих повіках, або сонячним зайчиком, які бігають в зеленому листі дерев? А може, з нескінченного неба – перекинутої блакитний чашки, і зірок, які ведуть крізь ніч навіть самого заплутавшего мандрівника?
Он бежал через лес, постоянно оглядываясь.
Она ела сахарную вату, не замечая, что испачкала ею лицо.
Ежик спешил домой, таща на спине большой гриб.
Щенок вертелся волчком, стараясь поймать собственный хвост.
Учитель записывал пример на доске, вслух поясняя каждый шаг..
Безмежно , потому что в остальных словах нет префикса
<span>Я П О Н Ц І
=о - о - = о
</span><span><span>Ц В І Р К У Н І В
- = о - - о = о -</span>
С П О К І Й Н О
- - о = о = - о
П І С Н Ю
= о - = о
</span>
Він розумний ще зі школи.