Шановні леді і джентльмени, запрошую вас на мій перший концерт!
"Вудьте, люде!" - це постійний заклик і пересторога Шевченка.
Та мені зв'язали руки люди. "Хай страждає,- кажуть,- треба так."
Ще з пелюшок<span> пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка </span>після третіх півнів<span> та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося </span>на срібному блюдечку<span>. Але з часом це </span>стало їй у великій пригоді<span>, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, </span>набила руку<span> в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи </span>не била байдики<span>. Хоч </span>багато води сплило<span> з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати </span>жаги до життя<span> до глибокої старості.</span>
Триста двадцяти кілометровий
Коріння дуб розкинув вузлувате,спокійним віттям захищає дім.На села,ниви і міста веселе сонце ллє проміння.Сьогодні гості з Закарпаття на Закавказзя прибули.Вечір був чарівний,зоряний,пісенний.Любо ллє в туманному хорі пісні голосні.Рання пташка росу одпиває.Сухе бадилля ворушилося під вітерцем біля дороги.