1. З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати.
2. Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо.
3. Не бійся досвітньої мли- досвітній вогонь запали.
4. Не хвалися, ідучи на торг, а хвалися, їдучи з торгу.
5. Злізаю з воза і одним плечем допомагаю коням з півгодини.
6. Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти.
<span>Підкорення космічного простору Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк відзначав: «Наявністю сучасних космічних технологій Україна заявляє про себе, як про одну з найпотужніших країн світу». З чого ж починалася дорога України в космос? Мабуть, з найдавніших уявлень народу про незвідані світи, які відбилися у писанках. Люди мріяли підкорити неосяжні простори космосу. У XIX столітті Микола Кибальчич виготовив проект повітроплавного приладу, який мав злітати за допомогою реактивного двигуна, міг рухатися в безповітряному просторі. Отже, наш земляк з Чернігівщини створив проект, який ліг в основу сучасного ракетобудування. Костянтин Ціолковський, російський учений, який походить із відомого козацького роду Наливайків, зробив великий внесок у розвиток космонавтики та літакобудування. Учений вивів нині широко відому формулу швидкості руху ракети, вперше у світі теоретично обґрунтував можливість польоту. Юрій Кондратюк — учений-винахідник — розробив ряд схем ракет для міжпланетних подорожей, запропонував створити станцію — супутник Місяця, розробив теорію реактивного руху, розглянув питання про паливо для ракет. Можна ще й ще перераховувати досягнення українських учених, які своїми розробками наближали час підкорення людиною простору ще в першій половині XX століття. Сергій Корольов — всесвітньо відомий учений з українськими коренями. Це завдяки йому здійснилася мрія людства про космічні польоти. Україна є одним із центрів розвитку космічної науки та техніки. У великих індустріальних містах створювалися конструкторські бюро, науково-дослідні інститути, численні підприємства, які й зараз працюють над проблемами космонавтики. Доречно згадати й українських космонавтів, які своєю працею знаменували прихід нової ери — ери космонавтики. Це Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Шонін, Анатолій Філіпченко, Георгій Добровольський, Георгій Гречко, Віталій Жолобов, Юрій Романенко, Володимир Ляхов, Леонід Попов, Леонід Кизим, Петро Климчук, Олександр Вікторенко, Анатолій Левченко. Але окремо хочеться зупинитись на постаті Леоніда Каденюка — першого космонавта незалежної України, який був льотчиком-випробувачем, космонавтом-випробувачем. Зараз Каденюк продовжує брати участь в експериментах з космобіології, готується до нових звершень у космонавтиці. Науковцями світу відзначена висока якість сучасних космічних розробок і технологій. Завдяки своїм досягненням у ракетно-космічній галузі Україна стала учасником реалізації важливих проектів XXI століття. Варто пригадати такі розробки, як «Морський старт» спільно з США, Росією та Норвегією, «Глобал старт». У цих проектах буде використана українська ракета-носій «Зеніт». У 1992 році Указом Президента України було створено Національне космічне агентство України. Саме в той час і була створена перша космічна програма незалежної держави. Однією з глобальних проблем є створення українського космодрому. Наші вчені запропонували понад 240 експериментів до здійснення міжнародної космічної станції. Отже, завдяки розвитку космонавтики світ дізнається про молоду незалежну державу. І від того, який внесок ми зробимо в розвиток науки, буде залежати її міжнародний авторитет.</span>
<span>Задумывались ли вы над тем, что такое язык и как возникают слова? Мы часто даже и не замечаем, что, например, один человек говорит, а другой слушает и понимает его. Или то, что мы читаем книгу, газету, журнал и тоже понимаем, что написано. С помощью слов человек выражает свои мысли и передаёт их другим. С самого раннего детства и до глубокой старости вся жизнь человека неразрывно связана с языком. В русском языке огромное количество слов! В самом большом словаре «Словаре русского литературного языка» их более 130 тысяч! А ведь не все слова записывают в словари. Так кто же их придумывает? Ведь не могли слова сами собой возникнуть? Все эти вопросы изучает специальная наука – этимология. Ее задача - выяснение истоков слова, его зарождения: почему мы называем что-либо так, а не иначе. Еще в 1806 году Н.Яновский дал следующее определение этимологии: «Словопроисхождение, словопроизведение; истинное произведение начала слов или изъяснение точного оных смысла».</span>
Корень -чагар-, суфiкс -ник-.
Осінь чарівна нам радість дарує
Жовтий листочок на землю летить
Просинь небес неймовірно чарує
Струмочок тихенько-тихенько дзвенить