У церкві при службі дзвонять дзвони.Я був на концерті і підійшов до самої сцени щоб ліпше роздевитися артистів.Сьогодні я подивився дуже цікавий фільм.
Пісні завжди супроводжували українців в житті.
Під час сівби та збирання урожаю, народження нової людини, похорону завжди звучала обрядова пісня. З нею благословляли молодят на спільне життя, з нею випроводжали на війну чи службу...
Є пісні, де особливо виражений біль , туга. І невидимі нотки співчуття і причетності до згорьованої матері, яка втратила сина...Приміром, пісня "Там, де вітер колише шовкову траву" пронизала серце кожного українця.Їїї навіть було вкрадено і безжально присвоєно іншому авторові, сюжет перекручено. Вона перекликається з піснею " У лісі темному", "Чорна рілля ізорана", що доводить не про одинокі випадки славної історії боротьби українських стрільців.
Не сумом єдиним наповнена українська героїчна пісня. Є і такі, які піднімали бойовий дух вояків, Серед них, приміром "Гей ви, стрільці січовії", "Ой, у лузі червона калина",яка в свій час стала гімном боротьби українського народу.
І не міліє пісенна творча скарбниця до наших днів! У кожного часу свої герої. Та пісня -рідна і вічна звучить, кличе до бою, озивається співчуттям, любить, надіється і вірить.
- Доброго дня!- Доброго дня! За якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.- Я хочу прочитати повість Пауля Маара "Машина для здійснення бажань".- Дуже добре. Зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "М". - Дякую за допомогу.- Бачу, що ти знайшла те, що шукала.- Так.- Давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.- Будь ласка, - відповіла я. І протягнула їй книгу.- Цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. Тому буду рада бачити тебе через два тижні. Маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу. - Звичайно, що так. До побачення!<span>- Бувай. Всього тобі найкращого!</span>
З давніх-давніх чуємо, що хлібороб думу думає про поле.Наша відповідальність за хліб потрійна, бо він - усьому голова. Дніпро спокійно шумить і реве, і хвиля берег має.