Серге́й Васи́льевич Зуба́тов — чиновник Департамента полиции Российской империи, крупнейший деятель политического сыска и полицейский администратор, надворный советник. С 1896 по 1902 год — начальник Московского охранного отделения, с 1902 по 1903 год — глава Особого отдела Департамента полиции. Зубатова можно по праву назвать создателем системы политического сыска дореволюционной России. Приобрёл широкую известность благодаря созданной им системе легальных рабочих организаций, получившей по имени автора название «Зубатовщины»(или полицейский социализм).
Франция
1. Людовик 9 1226-1270 Придумал законы,запрещал междоусобные войны
2.Филип 4 1180-1123 Чеканил монеты
3.Филип 2 1285-1314 Захватил Нормандию
Англия
1.Вегельм Завоеватель 1066-1087 Ликвидировал крупные земли, перепись населения
2.Генрих 1154-1189 Судебная реформа,Создал суд. Военная реформа. Усилил власть шерифов
3.Иоан Безземельный 1199-1216 расправлялся с феодалами.Подписал Великую Хартию
4.Генрих 3 1216-1272 Был изгнан,Строил Храмы,Раздавал земли иностранцам
Скорее всего "симфония светской и духовной власти" была при царе Михаиле Фёдоровиче Романове (светская власть) и патриархе Филарете (духовная власть), который ещё был и отцом Михаила Фёдоровича.
Александр 2 Освободитель
Александр 3 Миротворец
Николай 2 Мученик
У своєму строгому і точному сенсі ревізіонізм зводиться до <u>відмови від вихідного для марксизму методу матеріалістичної діалектики</u> або затвердженню деяких поглядів, що суперечать йому.
Ревізіонізм – це ідеологічна субтечія, яка знаходиться в лівій частині політичного спектру. ЇЇ прихильники прагнуть модифікувати марксистську теорію, не відкидаючи її основної аргументації. Одним з провідних прихильників ревізіонізму в рамках робочого руху є Едуард Бернштейн (1961). Він стверджував, що цілі важливіші, ніж звичайні марксистські засоби державної власності (які можна поступово отримати). Тому повна передача майна після революції знизу була небажаною. Для нього вдосконалення суспільства через державу добробуту та прав робітників не було тактикою – це була сама суть соціалізму. Бернштейн та його сподвижник Карл Каутський стверджували, що <u>мета суспільства, побудованого на соціальній справедливості, важливіша за засоби</u>. Ревізіонізм також пов'язаний з Франкфуртською школою таких діячів, як Герберт Маркузе, Теодор Адорно та Макс Горкхаймер. Франкфуртська школа прагнула до революційної трансформації суспільства шляхом зміни суспільної свідомості, а не просто очікування неминучого краху капіталізму через власні протиріччя, передбачені Комуністичним маніфестом. Ця аргументація прагнула виробити первісну марксистську позицію, що «не свідомість людей визначає їх буття, а ... їхнє соціальне буття визначає їх свідомість».
Марксизм – це метод соціально-економічного аналізу, який розглядає класові відносини та соціальний конфлікт, використовуючи матеріалістичну інтерпретацію історичного розвитку та займає діалектичний погляд на соціальну трансформацію. Він бере свій початок з праць німецьких філософів 19 століття Карла Маркса та Фрідріха Енгельса. Марксизм вважає, що між природою людини та способом, яким ми маємо працювати в капіталістичному суспільстві, було справжнє протиріччя. Марксизм має діалектичний підхід до життя в тому, що все має дві сторони. Марксизм вважає, що капіталізм – це не лише економічна система, а й політична система.