Свято дівчат у нашій школі
<em>Тільки завітала до нас весна, як одразу нагадала нам, що на носі вже 8 березня! Що ж, наші хлопці часу не гаяли і підготували все на вищому рівні!</em>
<em>У вестибюлі школи був встановлений музичний центр, до нього був під'єднаний мікрофон. Повсюди ми розставили горщики з квітучими квітками. Вхід до школи був прикрашений різнокольоровими кульками, що, мабуть, одразу ж привели б у шок будь-кого. Між собою хлопці домовились, хто і якій дівчинці буде дарувати подарунок, щоб нікого не обділити. </em>
<em>Отже, 8 березня. Заходять дівчата до школи, відкривши рота: повсюди квіти, співає приємним голосом Іван Паленко, а хлопці один за одним дарують подарунки дівчинам.</em>
<em>Здається, наші дами були приємно здивовані! А ми тільки раді були зробити їм приємне! </em>
Я досить часто розмовляю російською мовою, але я патріот своєї неньки держави - України. Тепер наша велика родина переживає дуже важкий для неї час, пов'язаний зі "сваркою" з однією зі слов'янських народів - Росією.
Я вважаю за потрібним підтримати тих, хто стоїть, бориться зараз і ризикує своїм життям заради нашої безпеки. Їх не зупиняє страх перед смертю. Саме цих людей можна вважати ГЕРОЯМИ НАШОЇ БАТЬКІВЩИНИ. Мені не потрібні сварки з тими, хто народився, проживає в Росії. Я просто хочу миру на Землі. Не хочу тих сліз, якими вже почали омиватися землі України, сльози матерів. Мені хочеться, щоб на вулицях були усміхнені обличчя, а діалоги між людьми не були пов'язані з таким злим, жахливим словом, як "війна".
Я хочу, щоб ми не задумувалися про завтрашній день. Інколи так хочеться поїхати до знайомих у Росію, але між нами повстала політична стіна. Інколи так хочеться поїхати на море, але на дворі вмирають люди, і ти розумієш, що веселитися не час.
Я би хотів бачити суспільство, що впевнене у наступному дні, яке усім серцем радується будь-яким пустощам, не плаче, у якого душа не розривається, де вищи органи і політики справедливі, а люд щасливий!
І це стає можливим завдяки нашим захисникам, нашим Героям. Тому, на мою думку, ці люди ніколи не помруть, адже назавжди залишилися у нашій пам'яті.
Наверное, СКРИПКА................
Від того що треба зробити все у п"ятницю, щоб не плакати в суботу)