Пісні завжди супроводжували українців в житті.
Під час сівби та збирання урожаю, народження нової людини, похорону завжди звучала обрядова пісня. З нею благословляли молодят на спільне життя, з нею випроводжали на війну чи службу...
Є пісні, де особливо виражений біль , туга. І невидимі нотки співчуття і причетності до згорьованої матері, яка втратила сина...Приміром, пісня "Там, де вітер колише шовкову траву" пронизала серце кожного українця.Їїї навіть було вкрадено і безжально присвоєно іншому авторові, сюжет перекручено. Вона перекликається з піснею " У лісі темному", "Чорна рілля ізорана", що доводить не про одинокі випадки славної історії боротьби українських стрільців.
Не сумом єдиним наповнена українська героїчна пісня. Є і такі, які піднімали бойовий дух вояків, Серед них, приміром "Гей ви, стрільці січовії", "Ой, у лузі червона калина",яка в свій час стала гімном боротьби українського народу.
І не міліє пісенна творча скарбниця до наших днів! У кожного часу свої герої. Та пісня -рідна і вічна звучить, кличе до бою, озивається співчуттям, любить, надіється і вірить.
Н.в.(скільки?)-сімсот тридцять;
Р.в.(скільки?)-сімсот тридцять;
Д.в.(скільком?)-сімсот тридцятьом;
З.в.(скількох?)-сімсот тридцятьох;
Ор.в.(скількома?)-сімсот тридцятьма;
М.в.(на скількох?)-на сімсот тридцятьох.
Співакові Анатолію Солов'яненку подарували багато квітів на концерті.
Композиторові Миколі Лисенку принесли нові слова пісні.
Художникові Антіну Івановичу Манастирському замовили намалювати портрет.