Дивлюся, слухаю,співає, віриться, заспіваю- дієслово, й, і, що, скоро- сполучник, так само ,прозоро-прислівник,струмінь,битіє-іменник, я-займенник
<span>Моя семья многочисленная, шумная и веселая. Мой папа – моряк дальнего плавания, поэтому дома бывает редко и для нас – это настоящий праздник. Моя мама – просто мама, потому что она воспитывает нас, не покладая рук, стараясь таким образом привить своим детям самые лучшие качества характера и жизненные ценности.</span> Мы еще сладко спим в своих кроватках, а мама уже возится на кухне. Белье стирается, бульон кипит, чай заваривается, тесто подходит, каша упаривается. Мама, приглядывая за всем сразу, ловко скользит утюгом по простынкам и наволочкам. После завтрака у нас начинаются занятия. Самые маленькие, двойняшки, играя в зоопарк, учатся называть зверей, а погодки пяти-шести лет читают азбуку. Мама терпеливо разъясняет все, что непонятно или не получается. Попутно приготовленный, обед отправляется в теплую духовку и мы, помогая друг другу одеться, идем на прогулку. <span>Мама уводит нас в городской парк, где мы, распахнув глазенки, любуемся золотой осенью. Мама рассказывает интересные истории о щедрой, богатой урожаем, хозяюшке, которая подарила нам полные кладовые полезных овощей и фруктов. Мы собираем колючие, лопнувшие каштаны, и мама помогает добыть из них блестящие, коричнево-рыжие плоды.</span> Сытный обед нагоняет сонливость, и мама укладывает нас в кроватки. А у самой в это время куча дел: перемыть посуду, убраться в квартире, сбегать в магазин, приготовить ужин и, хоть на минутку, глянуть на себя в зеркало, чтобы убедиться, что она все так же стройна, изящна и красива. Ведь скоро папа возвращается из рейса, и мы все вместе отправимся его встречать в морской порт. <span>Мамины руки, словно две волшебные палочки, творят настоящие чудеса. Мы вырастем и будем с благодарностью целовать эти родные, заботливые, неутомимые руки нашей мамы.</span>
Н:малятко
Р: малятка
Д:маляті
З:малятка
О: малятком
М: на маляті
Нечего не понятно пиши ясно
<span>
Твір на тему Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації</span><span>Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.
Художня література — вид мистецтва, що є одним із наймогутніших засобів пізнання людини, інструментом впливу надійність. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер — отже, створює особистість.
Письменник узагальнює життєві явища, створює типові образи, виявляючи при цьому своє ставлення до подій. Значення письменника, його творчості, а отже літератури, виявляються у тому, наскільки правдиво виражені інтереси і мрії народу. Художня творчість повинна служити людям. З літературних полотен ми дізнаємося про минуле, про сучасне, бачимо мрії людини. В нашій уяві формуються нові поняття, в душах народжуються не знані досі почуття. Саме літературні твори ми сприймаємо насамперед серцем, а вже потім практичним розумом.
І. Франко писав: "Мета красного письменства — викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, котрі нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета в хвилі, коли творив ті образи".
Література ґрунтується на гуманістичних принципах, стверджує вічні загальнолюдські цінності; цим вона і є близькою і вкрай необхідною людям. Письменники у різних за жанрами творах показують різні верстви населення, розкривають талант простої людини, оспівують людей праці, прищеплюють інтерес до власної історії, любов до рідної землі, батьків, до близьких, до ближнього, до братніх народів... Література підтримує людей у тяжкі миті життя, надихає на подвиги заради інших, додає сили у доланні життєвих негараздів, вказує шлях до розв'язання важливих проблем. Цим вона і цінна для кожної нації.
</span>