Няньчити, менший, красунчик, гордість, доньці,ірпінський, манчжурія, оболонський, різьбяр, бринчати,, промінчик, женьшень, подільський, розрісся, підносся. 80%
Славетна київська ікона святого Миколая, відома під назвою „Миколи
Мокрого", протягом століть була головною святинею Софійського собору і
першою чудотворною іконою на Русі.
Святий Миколай (Микола)
Чудотворець, архієпископ Мірлікійський (IV ст.), котрий уславився ще за
життя даром чудотворіння та щедрою допомогою знедоленим, користувався на
Русі, а згодом в Україні, винятковою популярністю і пошаною, набуваючи
статусу національного народного святого. Глибинні джерела цього
всенародного шанування пов'язані з діяльністю князя Володимира -
хрестителя Русі і Десятинною церквою. Тому саме в Києві формувався,
уславлювався та звідси розповсюджувався культ святителя. В столиці Русі
було встановлено суто Київське руське свято на честь перенесення його
мощів у 1087р. з міста Міри в Малій Азії до Італійського міста Барі. На
київському терені народжувались місцеві легенди про чудеса св. Миколая
як апокрифічні, так і ті, що увійшли до канонічної житійної літератури.
Особливою популярністю користувалось „Чудо про немовля в Києві", що
датується дослідниками не пізніше 1091 року. Легенда розповідає про
подружжя, яке відправилось на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і
Гліба на день їх пам'яті. Повертались вони до Києва по Дніпру в човні. В
дорозі жінка задрімала і упустила у воду немовля. У відчаї батьки
дитини звернулись до св. Миколая, „велику віру до нього маючи", з
проханням про допомогу. І справді, наступного ранку дитина була знайдена
неушкодженою
на зачинених зовні полатях Софії Київської під іконою св. Миколая: "...дитя лежаще мокро перед образом св. Николая".
Відтоді ця ікона одержала назву Миколи Мокрого. Містилась вона на хорах
Софійського собору в іконостасі Миколаївського вівтаря, праворуч від
царських врат, займаючи місце храмового образу.
Професор А.Прахов,
який досліджував ікону у 1882 р. напередодні реставрації, датував її X
сторіччям. Тогочасні дослідники, як і А.Прахов, вважали, що ікона мала
візантійське походження і була сучасною хрещенню Русі за Володимира.
У 20-ті роки ікона Миколи Мокрого була ще раз реставрована фахівцями
реставраційних майстерень Всеукраїнського музейного Містечка і знову
розміщена в Софійському соборі. З цього приводу М.Макаренко писав: "...в
дуже зле освітленому місці стоїть ікона Миколи Мокрого, чудовий
мистецький твір, найвидатніший із зразків т.зв. станкового малярства,
який маємо в соборі. Після монументальних мозаїк і розписів XI та XII
віків ця ікона стає на перше місце як часом свого походження, так і
художнім своїм виконанням. ... Належить вона не пізніше як XIV століттю,
а можливо і ранішій добі"
Моя бабуся дуже красива. В цей час коли на вулиці йде війна вона допомагає нашим захисника: пече пироги, передає продукти і багато чого різно одним словом вона Волонтерка. в неї севе волосся , гарна усмішка , карі очі . Неділю тому назад вона неспала три ночі томущо готовила їсти солдатам. Я люблю свою бабусю за красу, сумлінну працю і мудрість!
8б 7 звук
бi - ле- нька
б- тверд. дзвiн.
л- тверд. сонор.
н- тверд. сонор.
к- тверд. глух.
----------------------------------
бi - вiдкр. ненаг.
ле- вiдкр. нагол.
нька- вiдкр. ненаг
Ответ:
• вітер у кишені гуде (гуляє)
-нема грошей.
• звідки вітер віє
-в чому причина, від кого йде; чий вплив.
• пустити за вітром
-не доглянути, не зберегти кого-, що-небудь.
• шукати вітра в полі
-домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного.
• як вітром здуло
-
хто- або що-небудь несподівано або безслідно зник
ВОВК
• вовком дивитися
-ставитися до когось з підозрінням, з неприязню
• голодний як вовк
-це голод, з яким не здатний впоратися людина, яка давно не мав можливості поїсти вдосталь
• за вовка промовка
-поява щойно згаданої людини
• морський вовк
-досвідчений моряк.
• не бачити смаленого вовка-бути недосвідченим, не зазнати труднощів, випробувань у житті.
Розуму не позичати-хто-небудь дуже розумний, тямущий.
Камінь з душі спав-кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся.
Вода не освятиться-щось не обійдеться без кого-небудь.