2 мировая война это самая кровопролитная война. Мне очень жалко мам у которых их единственные сыновья не вернулись с войны. Но огромное спасибо ветеранам которые защищали нашу страну от немецких захватчиков.
Ветеранов все меньше и меньше а память о той войне будет жива многие века.
На голове царя "тафья", головной убор на татарский манер. (Влияние контактов с татарской знатью. ) Снимать его прилюдно считалось неприличным.
Богато золотом расшитые шубы до пола. Причем шубы мехом вовнутрь (часто мех - соболь) . Широкие и длинные рукава. Шубы носили их даже летом и даже в помещениях, отличалась лишь сами шубы.
Перчатки с вышивкой.
"Чеботы" - сапоги с коротким голенищем, с узким носком.
Ответ:
Япония:
1) расположена на восточном побережье Азии, в северо-западной части Тихого океана.
2) Япония - островное государство
3) Япония является унитарным конституционной монархией.
4) Главой государства является император,
Франция:
1) государство на западе Европы
2) граничит на северо-востоке с Бельгией, Люксембургом и Германией, на востоке с Германией, Швейцарией
3) Столица и крупнейший город - Париж
4) В течение последних пятисот лет Франция была одной из ведущих стран мира
Объяснение:
4. Європейська кухня XVI—XVII ст.Людина XVI — першої половини XVII ст. ще не зовсім звільнилася від психологічного страху голоду, який переслідував європейців протягом середньовіччя. Проте згодом життя стало легшим, а трапеза заможного і простолюдця — смачнішою.<span><span>Урочистий обід у заможного європейця справив би велике враження на нашого сучасника. Столи розташовувались у вигляді літери “П”. На чолі столу сідали господар і найбільш шановані гості. На вкритих вишиваними скатертинами столах знаходилися золоті й срібні солонки, соусниці. Кожен гість мав свої тарілку, ложку і ніж. Звичною для нас виделкою європейці не користувалися. Велику двозубу виделку використовували лише для того, щоби взяти м'ясо зі спільного тареля, а далі його їли руками. </span><span>Лише в середині </span>XVIII<span> ст. виделка стала предметом загального вжитку.</span></span> Цікаво знати<span><span>Правила доброго смаку в </span>XVI<span> — </span>XVII<span> ст. рекомендували брати м'ясо не всією рукою, а трьома пальцями. А для того, щоб не обпекти руки, потрібно було одягати до обіду рукавички. До речі, правила етикету пропонували не плювати у тарілку, користуватися хусткою для носа, а не рукавом, і не витирати жирних пальців об своє волосся.</span></span> Щонайперше на столі привертала увагу величезна кількість м'яса. Під час обіду на стіл подавали до 10 видів страв, приготовлених із м'яса. Всі страви готувалися з великою кількістю східних прянощів, які стали доступними європейцям. Лише наприкінці XVII ст. захоплення прянощами пішло на спад. Як і раніше, звичним напоєм європейців залишалося виноградне вино. Проте з XVI ст. у Європі почало набувати популярності вживання “палаючих вин” — міцних спиртних напоїв. А втім, зловживання спиртними напоями у країнах Європи різко засуджувалося. На десерт подавалися зварені у цукрі фрукти або горіхи. У XVI — першій половині XVII ст. європейці стали споживати багато цукру завдяки його надходженню з колоній у Новому Світі. Для бідних людей цукор став ласощами, а для заможних — звичним продуктом.<span><span>Чільне місце у раціоні європейців </span><span>займали </span>Протягом принаймні 150 днів релігійних постів риба ставала головною їжею людини.</span>Селяни та бідні міщани харчувалися набагато скромніше, ніж знать, проте і їхнє меню стало набагато різноманітнішим. Під час обіду на їхньому столі були каша, сир, яйця, хліб, олія і тваринне масло, а в свята з'являлись окости й ковбаси. Добрим додатком до столу були овочі зі свого городу чи базару, а також ягоди, горіхи і фрукти.<span>У XVI — першій половині XVII ст. харчування більшості європейців поліпшилося. Часи середньовіччя, коли голод був звичним супутником більшості населення Європи, стали забуватися.</span>