На життєвому шляху трапляються різні випробування. Є проблеми, які вирішити просто, але буває й так, що не людина долає перешкоду, а перешкода нищить людину. Тому мені здається, що не кожен може стати кращим після сутички з труднощами.Неможливо жити так, щоб ніякі проблеми не виникали перед вами. І шлях кожного — це їх послідовне вирішення.Нерідко трапляється, що людина падає духом і проблема здається їй нездоланною фортецею. На жаль, не завжди поруч може опинитися хтось, здатний підтримати, допомогти.Яскравим прикладом цього є Чіпка головний герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», що під тягарем проблем і невдач зійшов на криву стежку й став пропащою силою. Вирісши в злиднях, в атмосфері ворожості, згодом він мав проблеми з власного землею та панством, що підірвало віру в добро й справедливість. Так у його душі закипіла ненависть до всіх людей. Своє горе Чіпка заливав горілкою, почав грабувати, урешті-решт став на шлях убивства. Він намагався подолати перешкоди, але вони, на жаль, здолали його.А скільки юнаків і дівчат нині знаходяться у виправних колоніях за злочини, які вони скоїли в безвихідних, як їм здавалося, ситуаціях. Щодня в новинах ми чуємо якусь історію про загублену долю. А нещодавно в сусідньому зі мною будинку 20-річний юнак через нещасливе кохання заподіяв собі смерть. Безперечно, це слабкодухість. Але як їй запобігти?<span>Підсумовуючи, мушу сказати, що життя дуже непередбачуване. Коли виникає проблема, не кожна людина має силу волі здолати її, і, як не прикро це констатувати, потрапляючи в безвихідь, слабкодухі опускаються на дно життя або зводять із ним рахунки.</span>
Осінь. Зелена трава потиху здає свої права осені. Листя збирається жовкнути та опадати додолу. Останні квіти відцвітають на поляні. Стріхи бдинку вже чекають на холодний вітер. Древа похиляються, щоб не бути зламаними під натском осені. Великі гори немов би теж схиляють свої верхіки до золотої осені - але так невпевнено. Осінь підккрадається повільну, природа встигає приготуватися до зустрічі з нею.
1. Допомога: до - префікс, по - префікс, мог - корінь, а - закінчення.
2. Задунайський: за - префікс, дунай - корінь, ськ - суфікс, ий - закінчення.
3. Синівський: син - корінь, ів - суфікс, ськ - суфікс, ий - закінчення.
Поділ на склади: Під-зе-мел-ля, пі - д'їзд, джміль ( один склад ), я-ма, ар-мі-я,
від-ря-джа-ти, о-б'їж-джа-ти, ро-з'яс-нен-ня, піз-ньо-го, ран-ній, нав-ви-пе-ред-ки,
над-дніп-рян-ський, За-кар-пат-тя.
Поділ на частини для переносу: Під-земелля, підзе-мелля, підземел-ля.
Пі-д'їзд, джміль ( не переноситься ), яма (не переноситься), ар-мія, від-ряджати, відря-джати, відряджа-ти, об'ї-джати, об'їджа-ти, ро-з'яснення, роз'яснен-ня,
піз-нього, пізньо-го, ран-ній, нав-випередки, навви-передки, наввипе-редки, наввиперед-ки, над-дніпрянський, наддніп-рянський, наддніпрян-ський,
За-карпаття, Закар-паття, Закарпат-тя.
Орфограми.
Об'їджати: апостроф, буквосполучення ДЖ.
Наддніпрянський: Буквосполучення СЬК
Нещодавно ми з класом ходили на екскурсію.Побачили багато нового,але особливо сподобалось гуляти по місту.Ми зробили безліч цікавих фотографій. Ми з друзями вирішили пожартувати із єкскурсовода ,але він здогадався що ми намазали кремом для взуття сидіння,і він сказав сісти туди Сашка ми всі з нього кепкували.
Тому я знаю що найвдалішим днем для єкскурсії 1квітня.