В сучасному світі, де все побудовано на брехні та зраді дуже важко знайти дійсно справжнього друга.
Дружба поняття відносне, адже сьогодні ти успішна людина і тобою всі захоплюються, а завтра ти ніхто і нікому не потрібен. Особисто я переконана, що справжній друг - 1. Саме цей друг перевірений часом, складними ситуаціями і є тією опорою, яка не зрадить тебе на твоєму життєвому шляху.
Якщо ви не пережили разом жодної складної ситуації, не спішіть називатись друзями. Інколи такі перепони трапляються, що не кожен здатен зробити правильний вибір. А інколи потрібно вибирати між тим, що ти вважаєш правильним і своєю дружбою. Тому спершу подумай, чи готовий в першу чергу ти, бути справжнім другом і шукай собі відповідно. І ніколи не забувай, у цьому несправедливому світі є людина, яка стане тобі другом. Саме тим другом, який буде тобі підтримкою незважаючи ні на що.
Играли всю ночь,
А все остались в выигрыше?
(Музыканты)
* * *
В лесу росла,
Домой пришла,
На печи высохла,
Без слез заплакала.
(Скрипка)
* * *
На концерте выступала
Наша милая Татьяна,
Как звезда она играла
Целый час на…
<em>ЛІза - ось моє імя.</em>
<em>Рада бачити всіх я.</em>
<em>Я весела і ласкава,</em>
<em>Добра, щира і цікава</em>
<em>Дуже люблю танцювати,</em>
<em>І співати ,й малювати</em>
<em>Маю друзів я багато.</em>
<em>Вчитись люблю я завзято!</em>
Ответ:Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника. Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село. Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною. У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «…Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече"
Объяснение:
Конечно актуальна. Деньги и власть, мне кажется, всегда будут актуальными.