Я люблю слушать музыку. Мой любимый вид музыки-это рок. У каждого из нас свое представление о рок-музыке. Кто-то приравнивает этот жанр к классике, а кто-то критикует его нещадно. Мои любимые рок-группы Битлз, Королева, Аэросмит, Роллинг Стоунз и другие. Рок-это очень популярный Стиль музыки. Мне нравится рок 60', 70', 80-х и 90-х, потому что тогда музыка была со смыслом. Мои любимые песни "шоу должно продолжаться", "мы champoins", "мы играем рок", "не останавливай меня сейчас", "сумасшедший", "я не хочу мисс вещь", "Богемская рапсодия".
Всё что знаю и могла нашла
<span>Критика</span>
Сатира Свіфта в тетралогії має дві основні цілі:
Свіфта завжди виводило з себе зайве людське вихваляння: він писав у «Мандрах Гулівера», що готовий поблажливо поставитися до будь-якого набору людських вад, але коли до них додається ще й гордість, «терпіння моє виснажується». У всіх частинах тетралогії Свіфт послідовно і яскраво показує, наскільки необґрунтована людська зарозумілість.
Свіфт не поділяв ліберальної ідеї про найвищу цінність прав окремої людини; він вважав, що, надана сама собі, людина неминуче скотиться до звірячого аморалізму єгу. Для самого ж Свіфта мораль завжди стояла на початку списку людських цінностей. Морального прогресу людства він не бачив (навпаки, зазначав деградацію) і ясно показав це в «Мандрах Гулівера».
Захисники релігійних та ліберальних цінностей негайно накинулися з різкою критикою на сатирика. Вони стверджували, що ображаючи людину, він тим самим ображає Бога як його творця. Крім богохульства, Свіфта звинувачували в мізантропії, грубості і поганому смаку, причому особливе обурення викликала 4-а подорож.
Початок зваженому дослідженню творчості Свіфта поклав Вальтер Скотт (1814). З кінця XIX століття у Великобританії і в інших країнах вийшло кілька глибоких наукових досліджень «Мандрів Гулівера».
Ответ:
Тому, что как бы хорошо не жилось кому-либо, будь то наш родственник, знакомый или враг, мы не должны ему завидовать.