Что быстрее пиши нормально!!
Великий Ґете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XIX століття.
А що думали про зміст життя попередники Ґете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ.
Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток цієї епохи.
Величні образи Дон Кіхота і його зброєносця Санчо Панси втілили складні протиріччя іспанської дійсності ХVI—XVII століть, трагедію великої епохи Відродження в історії людства.
І Дон Кіхот, і Санчо Панса являють собою авторське розуміння людської сутності — благородної, прекрасної, внутрішньо вільної, гідної захоплення. Дон Кіхот і Санчо — представники різних суспільних верств. Але обидва вони вільні від зовнішніх авторитетів і заборон.
Дон Кіхот сміливо пориває зі своїм класом, зі звичним способом життя в ім’я великої мети служіння людству. Він сміливо береться захищати знедолених, бо розуміє, що Бог створив усіх людей вільними.
Навіть служіння уявній Дульсінеї, уособленням якої стала вульгарна Альдонса, для героя теж є частиною служіння людству.
Санчо Панса є своєрідним доповненням образу Дон Кіхота.
По-перше, він представник народу. По-друге, він їде за Дон Кіхотом не заради високої мети. У нього є сім’я, і якщо він не отримає від свого пана обіцяний острів, то, принаймні, заробить грошей.
Спільним для обох персонажів Сервантеса є почуття власної гідності. Ось як про це говорить Санчо: «Я хоч і злидень, але християнин чистокровний і нікому нічого не винний. І я мрію про острів, а інші мріють про дещо гірше, і все від людини залежить, виходить, якщо я людина, то можу стати папою, а не тільки губернатором острова».
Але Санчо Панса у своїй подорожі з Дон Кіхотом не забуває і про наживу: прихоплює дещо з речей похоронної процесії, забирає сідло з осла цирюльника.
Санчо реально дивиться на речі, розуміє дивакуватість свого господаря і підігрує йому. А іноді він і сам проймається вірою у нісенітниці. Так, Санчо вірить брехні священика, що Доротея є принцесою, й умовляє Дон Кіхота захистити її від велетня. Але Санчо — селянин, і його повсякчас тягне до землі і до сім’ї.
Навіть під час утопічного правління островом Санчо виявляє себе мудрою і некористолюбною людиною. Закони, які він видає, сповнені людяного ставлення до підлеглих.
Хоча мандрівний лицар живе ілюзіями, а його зброєносець реальними потребами, вони схожі ставленням до людей. Дон Кіхот і Санчо Пан-са співчувають не тільки односельцю мориску Рикоте і його доньці Ані Феліс, яких з іншими співвітчизниками виселяють з рідної землі. А сцена зустрічі з Рикоте розвінчує церковну брехню про нетерпимість між іспанцями і морисками. Можливо, не випадково Дон Кіхот вбачає у ченцях дияволів.
Наприкінці твору герої різняться і думками, і поведінкою. Дон Кіхот перестає бути активним там, де виявляє активність Санчо.
<span>Але протягом усього твору ми не перестаємо дивуватися великому гуманізму двох героїв і гуманістові-письменнику, який їх створив.</span>
<span> Екатеринбург </span><span>Жителям Екатеринбурга теперь гораздо проще попасть в Книгу рекордов Гиннеса</span>
<span><span>В Екатеринбурге открылся филиал знаменитого издания, который поможет горожанам оформить их рекорд.Для этого достаточно сделать что-нибудь из ряда вон выходящее, а остальные хлопоты возьмут на себя сотрудники уральского представительства Международного агентства рекордов. Сегодня оно начинает свою работу. Церемония открытия состояласьсегодня в полдень во Дворце Игровых видов спорта.Председатель филиала Книги рекордов Гиннеса трехкратный рекордсмен Владимир Рыкшин рассказал нам о своей работе: "У нас есть сайт, там есть раздел, в котором будут правила о том, как устанавливается рекорд. Когда человек устанавливает рекорд, мы его фиксируем, выдаем ему золотой диплом Гиннеса, отсылаем вся информацию в Москву - в российское издание, а они отсылают все это в Лондон".
Прямо на открытии будут названы новые рекордсмены. Дипломы за прохождение самой сложной реки Якутии Индигирки сегодня получат участники экспедиции Александр Клещев, Андрей Сидяков и Владимир Рыкшин. Об особенностях этого путешествия нам рассказал один из искателей приключений Александр Клещев: "Первые 550 км. был участок очень сложный - среди гор, дальше участок идет уже равнинный и переходит в тундру. Населенные пункты находятся друг от друга примерно в 200-250 км. Индигирка - самая сложная река в Якутии, скорость воды достигает 20-25 км/час, пороги, водовороты кругом, крытые скалы, которые не видно".
Теперь Книга рекордов Гиннеса будет издаваться в Екатеринбурге, местное представительство будет заниматься и этим.У нашего города есть собственный аналогичный сборник, но Книга рекордов Гиннеса и Книга рекордов Екатеринбурга не конкуренты, а, скорее, партнеры. Ведь жители Екатеринбурга - будущие герои всемирной энциклопедии рекордов, наверняка уже отмечены в местной коллекции достижений.
</span></span>
....................
.13837440.
....................