Думаю, це одна з кращих прислів'їв. Невипадково, прислів'я - це народна мудрість, накопичена століттями. Людина народжується і відразу починається навчатися, насамперед, найпростішим речам: сидіти, ходити, дізнаватися маму і тата, пізніше вчиться сам справляти нужду, говорити, малювати, правильно тримати ложку, поводитися в суспільстві. Все це повинні дати дитині батьки. Потім чадо переступає поріг школи і встає на довгий і тернистий шлях до знань. У школі дитину вчать не тільки читати, писати, рахувати і жити в соціумі, а й думати, аналізувати, оцінювати, фантазувати. З часом нього формується своя точка зору, і він вчиться її доводити і відстоювати свою думку. Крім школи батьки можуть віддати свою дитину в музичну, художню, спортивну школи, де крім професійних навичок, він навчитися ще почуттю ритму, смаку, розвивається окомір, тренується сила волі і витривалість. Таким чином, розширюється кругозір дитини. По закінченні одинадцяти років, вже доросла, самостійна людина йде зі школи, але навчання його на цьому не закінчується, навпаки, з цього починається наступний, більш значущий період його життя - п'ять років університету. Зараз серед молоді побутує думка, що вища освіта не обов'язково для багатої і щасливого життя, приклади тому - мільйонери, що не закінчили навіть школу: Стів Джобс, Білл Гейтс, Генрі Форд і багато інших. Але справа в тому, що ці люди відрізняються від нас, вони не просто мислять по-іншому, вони діють і домагаються результатів. Не кожен з нас здатний на таке, тому - вік живи вік учись. <span> Скільки б не було тобі років, ти завжди можеш дізнатися що, чого раніше не знав. Головне - не треба цього боятися чи соромитися. І нехай тобі тридцять, сорок років - ніколи не пізно навчитися малювати, або грати, наприклад, на флейті. Яскравий тому приклад - М.В. Ломоносов, який почав вчитися у вісімнадцять років! І як виявилося, не дарма. Не бійтеся вчитися, адже навчання - світло!</span><span />
<span>Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які допоможуть досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає </span><span>задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. Тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!</span>