Древнерусские (языческие) имена-прозвания представляют особый интерес. Они раскрывают богатства русского народного языка, показывают широту фантазии, наблюдательность и сметливость русского человека, его доброту и общительность, порой грубоватую простоту и язвительность, когда дело касается нравственных пороков или физических недостатков.
<span>Древнерусские имена-прозвания разнообразны, например, числовые: Первак, Первой, Вторак, Третьяк, Четвертак, Четвертуня, Пятак, Пятуня; отсюда и фамилии Четвертаков, Третьяк, Третьяков, Семак, Семаков. </span>
<span>Имена были популярны данные по цвету волос, кожи: Черныш, Черняй, Чернавка, Бел, Беляй, Беляк, Белуха. </span>
<span>Имена присваивались и по другим признакам – росту, телосложению: Сухой, Толстой, Долгой, Мал, Клоп, Малыш, Малюта, Малой, Малуша, Заяц, Губа, Беспалой, голова, Головач, Лобан, Пузейка, Жмуренок, Пузо. </span>
<span>Были имена, которые присваивались в зависимости от характера и поведения ребенка: Бессон, Булгак (Беспокойный) , Забава, Крик, Истома, Молчан, Неулыба, Смеяна, Несмеяна, Смирной, Ворона (Разиня) . </span>
<span>В некоторых именах отличалась желанность или нежелание появления ребенка в семье и другие обстоятельства: Бажен, Голуба, Любим, Любава, Ждан, Неждан, Чаян, Нечай, Милава, Поздей, Поспел, Хотен, Дурак, Дубина, Негодяй. </span>
<span>Некоторые имена давались по времени рождения: Вешняк, Зима, Мороз (Зимой) . </span>
<span>Были и другие имена, входящие к древним поверьям. Это “плохие имена”, которые якобы отвращали болезни, смерть, злых духов: Гряин, Немил, Некрас, Нелюба, Неустрой, Злоба, Старой, Тугарин (туга – печаль) . </span>
<span>По именам можно было узнать соседей, с которыми жили русские: Козарин (хазарин) , Чудин (из финно-угорского племени Чудь) , Карел, Татарин. </span>
Інтерес діячів Відродження до людини та природи сприяв розвитку наукових знань. Церковне пояснення будови світу вже не могло задовольнити гуманістів. Стрімко розвивалися медицина, математика, поширювалося вивчення історії та давніх мов.
Справжній переворот відбувся в астрономії. У часи Середньовіччя панівною була теорія грецького вченого Птолемея, який стверджував, що планети та Сонце обертаються навколо нерухомої Землі. Церква захищала цю теорію, тому що вона відповідала тексту Біблії. Навіть видатні вчені не виступали проти системи Птолемея, оскільки для звичайного спостерігача Земля дійсно стоїть на місці, а Сонце та планети рухаються по небу. Однак польський вчений Миколай Коперник (1473—1543) (рис. 12) звернув увагу на те, що за теорією Птолемея неможливо точно визначити рух планет (рис. 13). Згодом він довів, що саме Земля, як й інші планети, обертається навколо Сонця (рис. 14). Вчений тривалий час не наважувався оприлюднити своє відкриття, і його книга «Про обертання небесних сфер» вийшла лише в 1543 р. На жаль, великий вчений помер незадовго до того, як було надруковано перші примірники його книги.
Однак відкриття Коперника, яке докорінно змінювало уявлення людей про Всесвіт, ще дуже довго не могли визнати в Європі. Тільки з часом італійські вчені Джордано Бруно (1548—1600) та Галілео Галілей (1564—1642) (рис. 15) переконали європейців у правдивості тверджень Коперника. Католицька церква намагалася зупинити поширення нових знань. Бруно було спалено на вогнищі, Галілея інквізиція примусила відмовитися від своїх поглядів, а книга Коперника була заборонена. Проте незважаючи на спротив церкви, вчення про обертання Землі навколо Сонця поступово набуло світового визнання.
У 1609 р. Галілео Галілей сконструював перший телескоп і зміг побачити гори на Місяці й супутники Юпітера. Спостереження Галілея повністю спростовували вчення церкви про обертання всіх небесних тіл навколо Землі й остаточно підтвердили правильність теоріїКоперника про обертання нашої планети навколо Сонця.
Німецький астроном Йоганн Кеплер (1571—1630) відкрив закони руху планет навколо Сонця (рис. 16). Дослідження Кеплера дали змогу з погляду точної науки пояснити рух планет і, отже, відмовитися від думки про участь у цьому процесі надприродних сил.
Поступово відбувся справжній переворот у розвитку фізики й математики. Поштовхом до змін стали досліди Галілея з вивчення швидкості тіл при падінні. Ідеї Галілея розвинув французький вчений Рене Декарт (1596— 1650), який сформулював закон інерції.
У XVI ст. в Італії набули поширення ідеї натурфілософії («філософії природи»), які згодом знайшли прихильників у багатьох країнах Європи. Натурфілософи вважали, що природа є тим самим, що й Бог. Об’єднуючи природу з Богом, вони відмовлялися визнавати християнські уявлення про Бога і вимагали більш ретельного вивчення законів природи.
Важливі відкриття були здійснені й в інших галузях знань — хімії, медицині, біології. В очах багатьох людей світ змінився, він став зрозумілим і досліджуваним; церковна пропаганда, розрахована на малоосвічених людей, уже не знаходила підтримки.
Поширення наукових знань в епоху Відродження послабило вплив церкви. У XVII ст. наука змогла здолати вузькі межі релігії.
В школе Древнего Двуречья ученикам было трудно учиться.В Двуречье как и в Египте много иероглифов (их можно назвать и так).От ученика требовалось учить эти знаки и знать что они означают.Много лет надо было посещть школу писцов.Уроки были каждый день, от восхода до заката. Мальчики старательно переписывали древние мифы и сказания,законы царей,таблички ученых-звездочетов,гадавших по звездам.
Во главе школы был человек которого звали отцом школы,ученики же считались сыновьями школы.А один из рботников школы назывался ЧЕЛОВЕК С ПАЛКОЙ- он следил за порядком и за дисциплиной.
носил<span> дорогие </span><span>украшения, питался разными яствами и развлекался под игру музыкантов </span><span>и танцовщиц. </span><span>Роскошные белые одежды украшали богатыми ювелирными изделиями, прежде всего, это своеобразные воротники, которые были обильно инкрустированы драгоценными камнями. Руки и запястья вельмож покрывало множество золотых браслетов и колец. На голове традиционно носили длинные парики из черной овечьей шерсти или людских волос. Для подчеркивания высокого социального статуса надевали головной убор с полосатым рисунком или вышивкой.</span>