Тарас истинный казак, не нуждающийся в помощи от других. Иными словами патриот. Очень жестокий и сильный человек. Поражает его любовь к родине за которую он даже убил сына Андрия
Остап очень пытался показать или даже доказать как он хочет стать казаком. Он даже пытался сбежать с училища что бы попасть в(Я не помню точно названия школы для казаков) И даже пару раз пытался закопать свой букварь)
Андрий же очень мягкий и чуткий мальчик(Младше Остапа) Которому не хватало ЛЮБВИ!!! И случилось так что Андрий влюбился в дочку их главного врага
Это все что в моих силах)))
Я сделала бы всех жителей нашей страны добрыми, здоровыми. Чтобы никто друг с другом не воевал, а жили мирно. Дети были здоровыми. А вообще, надо трудиться самому, без труда, не вынешь рыбку из пруда. Сказка про черную курицу очень поучительная для детей!)
Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна... В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали її, країна гарячої любові до народу, вікової боротьби за щастя, рівноправність, незалежність. Така ж доля спіткала і мову. І хоча український народ – один із великих слов’янських народів – був розтерзаний і пошматований впродовж тривалого часу між різними імперіями, позбавлений політичних прав, позбавлений права на творення рідної літератури.Зараз Україна – незалежна держава. І вона, звісно повинна мати свою мову, повинна відродити її з розумом, повагою, відродити культуру, не поспіхом та указами, а серцем і бажанням людей.Мова живе, її життя. Її власна історія міститься в постійній її зміні: щезають старі звуки, появляються нові й вони міняються, як і форми слів, синтактичні звороти, значення слів. Увесь духовний і матеріальний поступ людства будується на мові, історія якої тісно пов’язана з політичною долею того народу, котрий нею говорить.Мова – це найкращий засіб взаємних зносин окремих осіб між собою, засіб їх духовного об’єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу. В мові, її історії, розвитку й виробленні відбилися перші ознаки проявів самостійного духовного життя в майбутньому окремого народу. Найголовніші індивідуальні ознаки народу – це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість.Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У мові відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Ми не маємо права забувати, що за любов до української мови, до рідного народу багато письменників часто платили власним життям. В своїх віршах, творах вони описували обурення і гноблення до рідного слова:Коли забув ти рідну мову,Яка б та мова не була –Ти втратив корінь і основу,Ти обчухрав себе дотла.(Дмитро Білоус)Розуміння ролі мови в житті народу визначає естетичне кредо Лесі Українки, М.Коцюбинського, А. Малишка. А ще П. Тичина та М.Рильський щедро висівали добрі зерна свого поетичного слова на ниву української літературної мови; зерна проросли, збагатили, сповили мову новими висловами. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше вона має володіти, звичайно, рідною мовою. І це не тільки й тому, що рідна мова, - це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни людської душі.<span>Мова – це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.</span>
1. Какая главная мысль главы "Переправа"?
2. Как вы понимаете следующие строки? "Кому память, кому слава, Кому тёмная вода, Ни приметы, ни следа..."
3. С какой целью в главе автор приводит слова: " Бой идет святой и правый, Смертный бой не ради славы - Ради жизни на земле"?
4. Что автор подчёркивает в характере Теркина?
5. Какие чувтства вызывает у вас эта глава?
6. Можно ли сказать, что автор стоемится показать наивысшее напряжение, какое испытывает солдат?
7. С помощью каких средств худ.выразительности автор показывает переправу?
8. Как Теркин проявляет смекалку?
9. Понравилось ли вам произведение? Почему?
10. Что рассказывает автор о бое, о войне, о потерях, о тяжести утрат?