Доброта –це чеснота, яку має мати кожна людина,адже без неї світ став би жорстоким,підступним і злим. Що це за чеснота,послухайте одну легенду. Легенда
Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший. Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче». — Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові? (Учні відповідають: «Що від самої людини залежить, житиме метелик чи помре»). — Правильно. Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — добра чи зла.
Якось ввечеры я лягала спати, та чомусь спати мені не хотілося. Та раптом у вікні я побачила щось яскраве що швидко наближалося. Я злякалася і миттю сховалася під покривало і заплющила очі. А коли я переборола страх то я підійшла до вікна. Там я побачила дивовижне.....За вікном тчонісінько на клумбу спустилася космічна тарілка. На ній було двоє зелених інопланетян. Тоді я подумала що це сон і я хотіла підійти до ліжка але...я не побачила за соборю ні своєї кімнати, ні ліжка. За мною були камні і пісок. То я опинилася на планеті Марс. Я потоваришувала з інопланетянинами і вони показали мені усе що було на Марсі. Потім вони поясними як мені повернутися додому. І ось я була дома, я лежала у своєму ліжку, а будильник дзвенів і дзвенів. У мене було відчуття що то був реальний сон.
Жили собі два пивника в селі.Одного разу вони посорилися тому що не смогли поділити пщено.Вони не грали,не розмовляли,не виходили на двір в однеж саме время.Але однажди песик сказав їм'Як що кожен буде сам по собі то ви неколи не сможите довіряти один одному'.І півники помирилися.Вони знову грали,розмовляли і більш не коли не сворилися.
-привіт,машо! -привіт, аліно! -машо, куди ти збираєшся поїхати на зимові канікули? -я б дуже хотіла поїхати до Дніпропетровську, там дуже гарно й цікаво -так там дійсно дуже гарно, а особливо взимку, все здається неймовірно гарним й казковим -після нашої розмови мені ще дужче закортіло туди поїхати, тому пробач мені ще треба збирати речі й валізу у дорогу. - добре бувай -бувай