19 жовтня 1811 був відкритий Царськосельський ліцей. Ліцеїсти першого випуску, до якого належав і Пушкін, через все життя пронесли особливий «ліцейський дух» — дух поваги до особистості, її гідності, дух честі і товариства, дружби і братерства. Саме в Ліцеї поет знайшов справжніх друзів. Крім того, Ліцей став для нього справжнім домом, і там же відбулося його посвячення в поети. У зв’язку з усім цим день відкриття Ліцею Пушкін незмінно відзначав віршами, зверненими до друзів юності (Пущину, Дельвигу, Кюхельбекеру). Закінчивши ліцей, випускники вирішили щорічно збиратися 19 жовтня. У ті роки, коли Пушкін був на засланні і не міг в день річниці бути разом з товаришами, він не раз надсилав присутнім своє вітання. Одне з таких дружніх послань і являє собою «19 жовтня». Жанр — дружнє послання. Сюжет. Вірш відкривається описом осіннього пейзажу і відразу ж виникає тема самотності. Поет з тугою згадує про своїх товаришів, які в цей день «бенкетують» «на берегах Неви», розмірковує про те, «ще кого не дорахувалися» його ліцейські друзі. У його спогадах друзі, яких він знайшов в Царськосільському ліцеї, постають як єдино надійні і вірні, а сам Ліцей — як «вітчизна», рідний дім: Міцний навік, о друзі, наш союз! Він, як душа, одвічний, неподільний; Незрушний він, прекрасний і свавільний, У затишку родився дружніх муз, І нас куди б не кидала година, І щастя теж куди б не привело, Незмінні ми: весь світ для нас чужина. Вітчизна нам — лиш Цар
Если мы будем толерантны то му будем умные и вежливые
Лес называют зелёным океаном земли, бесценным даром природы. Лес — настоящие легкие нашей планеты: он помогает дышать всему живому, выделяя кислород, очищая воздух от грязи, пыли и вредных для здоровья людей веществ.
Лесные деревья и кустарники выделяют особые оздоровительные вещества — фитонциды. Легко дышится в хвойных лесах, но и горьковатый запах белых кистей цветущей черемухи, и смолистый запах лопающихся почек осины — все это фитонциды, убивающие микроорганизмы.
Леса кормят, обогревают, дают материал для строительства. Плоды, цветы, листья, ветки и корни — источник пищи для животных. Мощные деревья с густой кроной служат хорошей защитой от транспортных шумов, сильных ветров. Леса сберегают воду и почву. Летом смягчают жару, зимой — холод.
Лес издавна служит людям: из древесины изготовляют почти 20000 видов продуктов и изделий.
Сочетания лесных растений образуют пейзажи неповторимой красоты.
<span>надзвичайні пригоди юного Дика Сенда і його друзів у відкритому морі й нетрях тропічної Африки. Герої книги пройшли неймовірно важкий і довгий шлях – від берегів Нової Зеландії до Каліфорнії. Вони переборювали на своєму шляху й океанські простори, і африканські джунглі, населені дикими племенами людожерів і злих хижаків. Ці люди не були професійними моряками або досвідченими мандрівниками. Мисис Уэлдон і її п’ятирічної син потрапили в лихо, їй не на кого було розраховувати, крім Дика Сенда, п’ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на кораблі її чоловіка. І Дикий Сенд зрозумів це, і виправдав довіру більше дорослих людей. Після загибелі екіпажа «Пілігрима» йому довелося стати капітаном шхуни й взяти на себе відповідальність за життя миссис Уэлдон і її малолітнього сина й стати капітаном своєї невеликої команди після того, як шхуна розбилася об рифи, а її пасажири виявилися в нетрях тропічної Африки. Чимало випробувань випало на їхню долю. Але важче всього було п’ятнадцятирічному капітанові, тому що від його дій, його рішень залежали доля й життя людей, які довірилися йому. І він виправдав їх очікування</span>