На озера Землі припадає 1,8% площі суходолу. їх безліч — від маленьких, площею в кілька квадратних метрів, до таких велетнів, як Каспійське.
Утворення озера починається із заповнення водою озерної улоговини, походження якої часто визначає форму, площу й глибину озера.
Озеро — це природна заглибина на суходолі, заповнена водою.
За походженням улоговин розрізняють такі типи озер: тектонічні, залишкові, льодовикові, лиманні тощо.
Тектонічні утворюються в місцях розломів та опускання земної кори. їх улоговини, як правило, вузькі, видовжені, глибокі. Прикладом такого озера є Байкал — найглибше в світі (1620 м).
Залишкові — частини давніх морських басейнів, які зникли мільйони років тому. Наприклад, Каспійське море-озеро, озеро Донузлав на узбережжі Кримського півострова.
Льодовикові — улоговини, «виорані» давніми льодовиками на півночі Євразії та Північної Америки. Ці озера зазвичай неглибокі, наприклад численні озера Фінляндії.
Загатні — виникли після перегородження долини гірської річки зсувами або обвалами гірських порід. До загатних належить озеро Синевир в Українських Карпатах.
Лиманні — затоплені морем і відокремлені піщаними косами узбережні ділянки. їх багато на півдні України, на узбережжях Чорного та Азовського морів. Найбільше — озеро Сасик (Кундук).