<span>Сьогодні холодно і похмуро. Йде дощ. Але все одно в цьому є своя принадність. Природа живе своїм життям в будь-яку погоду. І листя шепочуться навіть у похмурий осінній день. Вони шепочуть про своє життя: вона ж так схоже на життя людей. Навесні листя тільки починають жити, і це схоже народження людини. Навесні листя шепочуть про свої мрії і бажання. Вони хочуть стати великими і зеленими - так і діти мрію стати дорослими. Влітку листя набираються сили і шепочуть про любов (юнаки та дівчата закохуються, стають дорослими). До осені листя розуміють, що скоро їх життя закінчиться. Вони згадують хороше і жалкують про те, що не встигли зробити. Чоловіки і жінки в зрілому віці аналізую своє життя, розуміють до чого вони прийшли і до чого потрібно прагнути. Взимку листя вмирають ... <span>Люди теж йдуть ... У похмурий осінній день листя шепочуться про своє життя, прожитого не дарма.</span></span>
Вибираєш тему для тексту і починаєш писати скільки за обсягом тобі треба ,і обов'язково не забудь розкрити тему в тексті)
<span>Велике помаранчеве сонце прощально палає, повільно зникаючи з виду. Спадають вечірні сутінки. Все навколо готується до сну. Яскраві кольори дня огортає вечірня ковдра. Будинки відкидають кремезні тіні на асфальт. Могутні крони дерев колише легкий вітерець. Пшениця у полі, переливається, наче хвилі моря. Природа затихає і тільки чути нічну сову. Світ поринає у сон. </span>
-здоров,Толян!
-о,Максим,привіт,як ти,давно тебе не бачив. Хворів,чи чому в школу не ходив?
-тобто? прогулював звісно! всі круті пацани так роблять!
-оу...зрозуміло...
-Тох,у тебе цей,цигарки не знайдеться?
-в мене? звідки? зачекай,ти що,палиш?!
-та а шо,всі круті пацани так роблять,чувак!
-але ж це шкідливо!
-хаха! Ти ще скажи що пити теж не можна! Ми молоді,Толян,треба жити на повну.
-Але,Максиме! це шкодить здоров*ю! ти звязався з поганою компанією,тобі треба допомога!
-ти прикалуєшся? малий,це круто,розумієш?
-та як ти не розумієш?! все це шкодить здоров*ю!
-та чого ти до мене причепився,мама мені чи що?!
-я бачу переконати тебе не вийде,але пам*ятай: "<span>шкідливі звички-шлях у безодню". Колись ти згадаєш мене і мої слова</span>
<span>І ось одного весняного дня прийшла до лісу дівчинка. Вона побачила дивовижну квітку і довго не відходила від неї.Вона не знала назви,тому зайшла в інтернет і побачила,що це конвалія.ЇЇ занесено в Червону книгу.Дівчинка помилувалася красою квітки,сфотографувала на пам’ять і вирішила йти додому ,не зірвавши її..А конвалія своєю голівкою покивала на знак подяки,що та незнищила її.Дівчинці було радісно та легко на душі,що вона зберегла красу рідної природи.</span>