извени я вопше тютю в етом
<span>Людське життя для історії — це тільки мить. А для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. Про них наяд чи напишуть майбутні історики. Можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». Для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. Мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.</span>
1. Похід в ліс по гриби.
2. Зустріч з качечкою.
3. Качечка-гарна дівчина.
4. Повернення до клину.
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити жобрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.
Проблематика твору:
Людина і суспільство
Індивідуальність кожної людини
Швидкоплинність життя і часу
Художні засоби
Повтори:
Усмішка твоя-єдина
Мука твоя - єдина
Очі твої - одні
Риторичні запитання:
Чи ти знаєш що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Реторичний оклик:
Гляди ж не проспи!
Епітет :люди добрі, ласкаві,злі. Усмішка, мука єдина!