Все, що є на землі, створено природою. Коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. Природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. І лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. Людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.В поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. Без технічного прогрессу неможливе наше життя. Але без природи неможливо розвиватися духовно. У наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. Світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. Ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.
Означає якщо ти скажеж хороше слово він теж скаже хороше а якщо погане він скаже погане
Космонавт- дуже небезпечна профессія. Але вона багатьом по душі, ажде кому не хочеться стати відомим на увесь світ, або кому не хочеться подивитись на Землю з космосу. Так, про це мріяли багато людей, але лише деякі з них стали справжніми космонавтами. Але для цього потрібні спеціальні підготовки, адже не кожен організм може витримати такі підготовки або політ у космос.
<span>ТИХО в осінньому лісі.Лише ЗРІДКА подасть свій голос синичка чи застукотить ДРІБНЕНЬКО по стовбуру дерева працьовитий дятел.Осінь ЩЕДРО дарує лісові свої яскраві фарби.Кущ калини РЯСНО вкритий червоними ягодами.ВИСОКО в небі пропливають білі павутинки хмар.</span>
Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.
Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.
Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні. Приклади прийменників:
первинні: без, в, від, для, по, через, при, над, під, до, з, ;
вторинні: задля, з-під, із-за, поза, щодо;
утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з допомогою, у зв'язку, завдяки, незважаючи на тощо.
Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками), причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком) (без, до, крізь, про,), деякі — з двома (над, перед, під, ), а то й з трьома (в, з, за ').
Правопис прийменників в російській та українській мовах є вельми подібним і, як правило, великих ускладнень під час перекладу не викликає. Зверніть увагу:
можливе сплутування прийменників з префіксами), наприклад: без дороги — бездоріжжя, попід вікнами — попідвіконню, з боку друзів — збоку, з початку місяця — спочатку;
складні прийменники, утворені з допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс, наприклад: з-за, з-над, з-поза, з-під, з-попід, з-серед;