Михайлик – головний герой твору «Гуси-лебеді летять». Цей твір було написано Михайлом Стельмахом. Насправді, сам Михайло Стельмах і описував власне дитинство в цьому творі. Саме він і є маленьким Михайликом. Саме з цієї причини автору можна довіряти – він напевно правильно описав своє сприйняття дорослого світу, а також ті почуття, які він відчував під час свого дитинства. Я можу сказати з упевненістю, що, незважаючи на всі труднощі і проблеми Михайлика, його дитинство було приємним часом, багато в чому тому, як він сприймав світ дорослих, з якими він жив і спілкувався протягом усього цього часу. За час прочитання повісті у читача є можливість познайомитися з різними людьми, які оточували Михайлика. Зокрема, ми можемо дізнатися його матір і батька, а також бабусю і дідуся. Втім, про кого б конкретно з його родичів не йшла мова, в кожному випадку цілком розумно зробити висновок, що Михайлик сприймав світ дорослих як дуже добре місце для життя. Так, він був позбавлений багатьох радощів життя, наприклад, ковзанів, і йому було потрібно якось виходити з цієї ситуації, застосовувати свою кмітливість. Нерідко після цього батьки карали Михайлика. Втім, покарання не робили хлопчика зліше, навпаки, він виховувався в атмосфері любові і ласки. Саме така добра і правильна атмосфера, яка була створена родичами для Михайлика, і дозволила йому рости доброю і освіченою людиною. Його завжди тягнуло до чогось прекрасного, наприклад, до читання. Зокрема, Михайлик зміг прочитати практично всі книги, які було можливо знайти в його селі. Він знайомився з різними людьми лише для того, щоб мати можливість попросити у них книгу і прочитати її. Михайло Стельмах, звичайно ж, згадував лише найкраще, що було в його дитинстві. Цілком можна припустити, що насправді все було далеко не так добре, а у Михайлика могли виникати якісь проблеми з близькими людьми і родичами. Втім, навіщо згадувати погане? Воно поступово витісняється з пам’яті, де залишається лише найкраще. Як мені здається, головний герой цього творіння, хлопчик по імені Михайлик, є гідним прикладом того, як важливе для кожної дитини правильне і гарне сприйняття дорослих і дорослого світу. Щоб кожен з нас, дітей, сприймав дорослих нормально, дорослі повинні вести себе зразково, тим самим подаючи гарний приклад дітям і створюючи в них бажання рости і вдосконалюватися.<span> </span>
Тварини-це брати наші менші, які потребують нашої допомоги. Я та моя родина завжди готові допомогти беззахисним тваринкам. Щоб допомагати тваринам зовсім не обов'язково бути в спілці "Захисту тварин", достатньо просто проявити доброту. Перш за все слід самим не кривдити їх та не давати це зробити іншим. Почнімо допомогу з своїх власних улюбленців просто з того, що нагудувати їх та доглянути. Наступним етапом нашої з батьками допомоги стає допомога бездомним тваринам, пси та коти, які не мають власної оселі та любячих господарів чекають на хоч краплинку ласки з вашї сторони. Не обов'язково всіх їх тягнути до себе додому, просто достатньо дати їм чогось смачненького. Також, моя родина допомагає птахам, ми разом виготовляєм годівнички та насипаєм туди їжі. Шановні друзі, закликаю вас підтримати мене та мою сім'ю в допомозі тваринам! Хіба ж можна просто так дивитись в їхні очки, котрі просять про допомогу? Не залишайтеся осторонь!