Шанування батьків — один з найсвятіших обов’язків дітей. Батько й матір — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. З них починається родина, що є святинею людського духу, хранительницею благородних почуттів: любові, вірності, синівської та дочірньої вдячності. Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені у казках, легендах, прислів’ях та приказках.
Осінь прийшла- щастя принесла
Йшов собі Мишко він увидів Сороку сказав сороко куда ти литиш? Сорока сказала я не можу літати в мене 2 крила поламані а сорока була хитра. Сказав Мишко ой Сороко я візьму тебе до себе в дім ішов мишко с сорокою і зайшли в дім сорока сказала ой мишку принеси мені попити Мишко пішов по воду і приніс сорока попила і дала мишкові. Сорока їсти хотіла мишко по їду по воду по те то се він більше не міх він лях спати а сорока зайшла в холодильник і взяла без дозволу сир ковбасу напої і пішла собі. Мишко встав рано подивився в холодильник нема їди він пішов шукати він зустрів сороку і сказав ах ти сороко лети звідси назавжди а вона не боялась вона сказала. я не боюсь! Мишко як розізлився як сказав вона полетіла і їжа повернулась!
Осінь прийшла й зачарувала світ
ми бачимо це все як на просвіт
вона весела гарна щира дама
усіх дарунків нам надарувала
усі дорослі і малі радіють дамі осені
1.Сильніше сонця, слабкіше вітру, ніг не має, а йде, ока не має, а плаче (хмара).
2.Летить, а не птиця, виє, а не звір (вітер).
3.Рідке, а не вода, біле, а не сніг(молоко).