Не упапи спрошу да ну вас скчно где геометрия рисовать пойду та и поздно спокойной ночи.
Могу тебе подкинуть идейку как написать, тебе остается только расписать это.
Современный человек так или иначе не может потерять свою индивидуальность, хоть что-то но он будет делать по своему, с какими-то своими особенностями.
Но в течение жизни человеку приходится подстраиваться под какие-то обстоятельства, людей. Распиши только это, если конечно подойдёт. И в конце как вывод можешь написать как лично ты относишься к этому, то есть как ты считаешь стоит ли подстраиваться под какие-либо обстоятельства, людей.
В общем думаю ты понял ход мыслей. <span />
Сватання, Пасха, Вечорниці, Весілля, Похорон
Українська пісня – це бездонна душа народу, це частина його духовного життя. Вона не залишає народ ні в радості, ні в горі, крок за кроком слідує за ним від дитинства до старості.
Усім відомо, що зараз ХХІ століття, і сьогодні співають сучасних пісень популярних відомих виконавців. Однак народні пісні не зникають із нашого життя. Що ж служить причиною цього?
Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала у пісні. Особисті почуття втілено у ліричних піснях, роздуми про тяжку долю та працю – в бурлацьких та наймацьких, радість від багатого урожаю – в обжинкових, любов до дитини – у колискових… Скільки їх – народних пісень – важко навіть уявити. І у кожній з них – щось особливе, незвичайне, до болю рідне:
Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька, козак зажурився…
Слухаючи слова цієї пісні, мимоволі уявляєш собі сміливого та дужого козака, який нагадує міцний кремезний явір. Дівчина ж у піснях найчастіше порівнювалася з вербою чи калиною – символами України та ніжності і краси.
Багато письменників використовували та й зараз використовують мотиви народних пісень у своїй творчості. Згадаймо інтимну лірику І. Франка чи його цикл поезій «Веснянки», «Колискову» Лесі Українки чи балади Т. Г. Шевченка.
Крім цього народні пісні завжди цікавили літературознавців. Немало відомо фольклористів та українських письменників, які захоплювалися збиранням та записом народних пісень. Це, знову ж таки, І. Я. Франко, Г. Квітка, І. Вагилевич та Я. Головацький. За матеріалами,які вони зібрали, укладено чимало збірок українських народних пісень.
Не можна згадати жодної родини, де б не співалися українські пісні. У кожній сім ї над колискою лунає перша пісня, яку чує дитина від матері – колискова. І часто це саме та колискова, яку співала ненька мамі цієї дитини, а їй – її мати… Так українські пісні і дійшли до нас – з покоління в покоління, з уст в уста… Росте дитина, а пісні народні залишаються з нею. Хто ж не знає вічного:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка…
Дитина виростає, закохується , і ллється ніби з самої душі:
Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай…
Потім весілля, народні обряди, весільні пісні… І знову над колискою молода мати ніжною споконвічною неньчиною колисковою закликає своїй дитині щастя та долі… І так – з роду в рід, з покоління в покоління…
Тож і не зникає народна пісня, і ніякі сучасні мелодії не зможуть її замінити, бо в ній – історія нашого народу, його душа, його слава!
Я йду разом из другом (подругою) по шкільним коридорам. Повз нас проходять сумні учні різного віку, але ми не сумуємо. вже скоро буде прибирання нашого класу, не можу дочекатися цього моменту. Мені подобається, коли увесь клас займаеться одніє справою, разом, дружно. Нам завжди весело. Знайшовши потрібний кабінет.
Я відчиняю двері та заходжу , там значно тихіше, ніж у коридорі, мої однокласники займаються своїіми справами, усі сміються. Я проходжу до своєї парти та саджусь, ждучи вчителя. Двері до класу відчиняються, заходить ( имя учителя).
<span>-Доброго дня, діти. Сьогоді ми будемо прибирати в класі! Зараз, я кожному дам доручення. - вчитель перечислив усіх дітей, розділивши іх по групам, кожній дали своє завдання.
Мені разом із друзями треба протерти усі парти.
Обоговоривши все, ми приступили до роботи.
Я намочила жовтеньку тканинку , яку мені дала ( имя учителя) Протиравши парт, я поглядала на друзів, всі були зайняті своєю справою, хтось протирав та поливал квіти, деяки витирали дошку, мили підлогу,вікна, та ще багато чого. Через пів години ми закінчили та розійшлись додому, мені дуже сподобався цей день!</span>