Нет, к сожалению. Многие люди воруют, убивают, насилуют... Но есть и те люди, которые соблюдают все эт правила)
Моя мама - очень красивая и нежная. У неё мягкие и шелковистые волосы. Её глаза наполнены добротой и лаской, а улыбка милая.
Когда-то мы ходили по магазину и я потерялся(ась). В тот момент я очень сильно боялся(ась ), но вдруг я увидел(а) свою мамочку и она меня нашла. Она даже не ругала меня, потому- что сама испугалась!
Цей роман написаний у віршованій формі і є центральним у творчості Пушкіна. Поет писав його протягом восьми років і відбив у творі побут і звичаї російського суспільства напередодні декабристського повстання. Головний герой, чиє ім'я отримав і сам роман-Євген Онєгін. Це молодий столичний франт, який звик отримувати від життя все, не докладаючи при цьому ніяких зусиль. Він потрапляє в село і намагається себе розважити. Беручи участь у прийомах, він говорить розумні промови, але насправді знання Євгена поверхневі. Онєгін зовсім не дурний, він наділений інтелектом, здатністю критично мислити, йому також не чужа певна частка романтизму. Але головна його риса, на мій погляд – це егоїзм. Він стурбований лише власними переживаннями і нічиї біди його більше не хвилюють. Про це яскраво свідчить дуель Онєгіна з Ленським. Адже вони спілкувалися і були якщо не друзями, то приятелями. Євгену нічого не варто було звести сварку з молодим поетом на «ні», адже він сам був у ній винен, заграючи з коханою Ленського. Але він не став цього робити і вбив поета на дуелі. Так само він чинить і з закоханою в нього Тетяною. Провінційна дівчина за наївністю відкрила йому своє серце, а Євген знехтував її почуттями. Пізніше він подорожує в пошуках сенсу життя, намагається знайти себе. Коли ж герой повертається до столиці, він зустрічає Тетяну заміжньою жінкою. Вона сильно змінилася, стала неприступною і гордою. Тоді він сам зізнається їй у коханні, але Тетяна не приймає його зізнань. Пушкін переплів у своєму романі безліч ліній. Це і нерозділене кохання, і моральна каліцтво аристократії, і неспроможність давно вкоріненого кріпосницького ладу. Автор дуже точно описав навколишню його дійсність. Читаючи рядки роману, переймаєшся співчуттям до героїв, переживаєш разом з ними. А завдяки красивому складу його хочеться перечитувати знову і знову.
Они встретились в трактире, Зурин играл в бильярд. У Петра появились такие черты характера как - честность!
<span>Когда я вырасту, то стану полицейским. Мне кажеться, это очень
важная профессия. Ведь нужно поддерживать порядок на улицах и в
общественных местах, защищать людей от грубиянов.
Когда человек
попадает в беду, когда его жизни что-то угрожает, он приходит за помощью
к полицейским. Если пропадет ребенок, то помочь может полиция. Если
ограбили - тоже. Почти в любой беде могут помочь полицейские. И очень
важно, что бы в эту пролфессию шли честные и ответственные люди, которые
полюбят эту работу. Я считаю, что смогу не опозорить честь мундира.
Благодаря моей профессии жизнь в стране может стать лучше и легче. И я рада, что смогу принять в этом участие.
</span>
На
сегодняшний
день существует
много профессий,
и любой школьник,
в том числе и
я, стоит перед
сложным выбором,
решая, с какой
деятельностью
связать свою
жизнь, где учиться
и куда пойти
работать. Работа
– это огромная
составляющая
жизни человека,
в связи с этим
подходить к
этому вопросу
нужно с большой
ответственностью,
не делая поспешных
выводов. Когда
человек находит
своё призвание
в жизни, работа
превращается
в увлекательный
процесс, который
способствует
полной самоотдаче
и производительности
труда. Совсем
по-другому дело
обстоит с теми
людьми, для
которых работа
стала тяжким
бременем, погружая
дни в серую
рутину, которая
напрямую отражается
в их жизни. Из
всего этого
следует то, что
выбор профессии
это огромная
ответственность,
которая влияет
не только на
жизнь конкретного
человека, но
и в целом на
всю страну.
Ведь если
представить,
что все люди
находятся не
на «своём месте»,
то о каком
экономическом
процветании
государства
может идти
речь.