Завдання: Скласти діалог який починався б словами: "Я не згоден, що всі говорять, ніби..."
- Я не згоден, що всі говорять, ніби для того, щоб бути щасливим, необхідні гроші.
- Невже ти вважаєш, що для щастя потрібне щось інше?
- Так, звичайно.
- А що ж саме?
- На мою думку, щастя - це коли близькі люди здорові, усміхнені. Щастя - це коли родина поруч.
- Мабуть, ти правий. Але невже не буває таких ситуацій, коли дійсно для щастя необхідні гроші?
- Звичайно, бувають.
- Чи можеш ти навести приклад?
- Наприклад, коли людина хворіє та мріє про одужання, а для цього їй необхідні гроші. Без здоров'я вона не може бути щасливою.
- То ж ти відмовляєшся від своєї першої думки?
- Звичайно, ні. Щастя - це внутрішній стан, зумовлений зовнішніми чинниками. Але якщо людина здорова, то вона вже щаслива.
- Ти просто дуже позитивно мислиш.
- Можливо ти правий. Але не можна вимірювати щастя з матеріальної точки зору. Це щось більше.
- Абсолютно з тобою згоден. Дякую за твою думку.
<span>І ось одного весняного дня прийшла до лісу дівчинка. Вона побачила дивовижну квітку і довго не відходила від неї.Вона не знала назви,тому зайшла в інтернет і побачила,що це конвалія.ЇЇ занесено в Червону книгу.Дівчинка помилувалася красою квітки,сфотографувала на пам’ять і вирішила йти додому ,не зірвавши її..А конвалія своєю голівкою покивала на знак подяки,що та незнищила її.Дівчинці було радісно та легко на душі,що вона зберегла красу рідної природи.</span>
Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! Все навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. На гілках могутніх дерев, особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи снігу, схожі на справжні шапки. Всі дерева схилилися, напружені снігом. Коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює, прагнучи до неба.
Небо блакитне і чисте, ніби сльоза. На сонці блищить сніг, переливаючись та граючи у сонячних променях скупого зимового сонця всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи.
Морозно. Сніг хрумає і вискрипує під ногами. І якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. Ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки.
Дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. У лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. Звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. Тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. А зовсім поряд цвірінькає синичка. На прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко.
Ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. Ось і чиїсь сліди на чистому снігу. Хто ж тут бігав? Скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці.
Сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. Мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. Ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні прокрадаються по снігу між мовчазних дерев. Небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. Вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця.
<span>Вечоріє, становиться значно холодніше. А я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. І тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. На добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!</span>
Як ми знаємо кожна країна має свою мову. ми живемо на Україні. наша рідна мова-українська. нажаль,багаьо людей не шанує її. вони розмовляють іншими мовами такими як: російська,англійська,французька,німецька. ми розуміємо цих людей,але все ж таки,ми живемо на Україні та повинні розмовляти українською. Україна-багатонаціональна країна. це добре. але мовний бар'єр між людьми є однією із найважливіших проблем нашої країни.
... зачЕпити рукою паВутину. Павутина - це творіння павука. На наших подвір"ях чи в садках найчастіше її плете павук-хрестовик. При його вигляді часто стає моторошно. Багато хто відверто боїться цих павуків. Але чи варто їх боятися?