Загартовування повітрям — це найбільш безпечний засіб укріплення здоров'я, його слід розпочинати з вироблення звички до свіжого повітря. Воно є наслідком комплексної дії ряду фізичних факторів — температури, вологості, напрямку й швидкості руху повітря. Крім того, особливо на березі моря, на людину впливає хімічний склад повітря, насиченого солями з морської води.
За рівнем температури розрізняють такі види повітряних ванн:
— гарячі, понад +30°С;
— теплі, при +22-30°С;
— індиферентні, при +21-22°С;
— прохолодні, при +17-21°С;
— помірно холодні, при +13-17°С;
— холодні, при +4-13°С;
— дуже холодні, якщо нижче за +4°С.
Теплі повітряні ванни не стимулюють механізми загартовування, але діють позитивно на організм, покращуючи окислювальні процеси. Більш суттєву дію мають прохолодні і помірковано холодні повітряні ванни, які підвищують тонус нервової та ендокринної систем, покращують процеси травлення, вдосконалюють діяльність серцево-судинної та дихальної систем, підвищують кисневу ємність крові, викликають відчуття бадьорості й свіжості.
Спочатку тривалість повітряних ванн не повинна перевищувати 20-30 хв. при температурі +15-20°С. Потім поступово тривалість повітряних ванн слід збільшувати (щоденно на 5-10 хв.) до 2 годин. В подальшому можливо поступово переходити до холодних повітряних ванн.
Кращий час для прийняття повітряних ванн — ранкові години. Не рекомендується приймати ванни до їжі (натщесерце) або відразу після їжі.
Важливою умовою ефективного загартовування на відкритому повітрі є носіння одягу, який відповідає по-годним умовам. Він мусить дозволяти вільну циркуляцію повітря.
Загартовування сонцем. Сонячне опромінювання покращує обмін речовин, підвищує вміст гемоглобіну в крові, підсилює кровообіг, стимулює травлення, загальний тонус організму, його стійкість проти інфекції.
Шкіра різних людей має різну чутливість до сонячних променів, що пов'язано з товщиною епідермісу, здатністю до пігментації та інтенсивністю кровопостачання.
Сонячні ванни з метою загартовування слід приймати дуже обережно, інакше вони можуть зашкодити, викликати опіки, тепловий і сонячний удари. Приймати сонячні ванни краще вранці, коли повітря особливо чисте і не дуже гаряче, або ж під вечір. Перед процедурою слід у затінку прийняти повітряну ванну. Не слід приймати сонячні ванни більше 1 разу на день, їхня тривалість спочатку має бути 5-10 хв., поступово збільшити до 30-40 хв., додаючи по 3-5 хв.
Сонячні ванни рекомендується приймати через 1,5 години після їжі, після них є корисним обливання холодною водою (+16-18°С) або скупатись, а потім добре розтертись рушником.
Загартовування сонцем протипоказано при вираженому атеросклерозі, при активній формі туберкульозу легень, гіпертонії І і П ступенів, базедовій хворобі.
Загартовування водою. Позитивно на організм людини впливають різні водні процедури — обтирання, обливання, душ, купання. В основі їхньої дії лежить поєднання різних за інтенсивністю температурних, механічних і хімічних подразників, які діють на рецептори шкіри.
Водні процедури суттєво змінюють хімічну й фізичну терморегуляцію організму, підвищують обмін речовин, стимулюють діяльність центральної нервової системи. Звуження й розширення кровоносних судин — це своєрідна гімнастика судин, яка тренує шкіру, змушує її краще пристосовуватись до зміни температури навколишнього середовища.
Температура води на початку загартовування водними процедурами повинна бути такою, щоб людина могла переносити її спокійно, а температура повітря не нижче-І-18-20°С.
Рекомендується починати з обтирання 1-2 хв. мокрою губкою або рушником, потім обливатись спочатку теплою водою, потім водою кімнатної температури, а потім прохолодною (+15°С).
Більш інтенсивним загартовуванням водою є душ. Спочатку його приймають із температурою води +30-35°С, знижують її щоденно на 1-2°С, доводячи поступово до+15°С.
Дуже корисним є контрастний душ, тобто періодичні зміни гарячої й холодної води, які повторюють 5-6 разів. Душ використовують не лише для загартовування, але і для профілактики судинних захворювань.
Теплі водні процедури (+36-37°С) діють заспокійливо, сприяють сну, знижують артеріальний тиск, розслаблюють м'язи, стимулюють функції шлунково-кишкового тракту й печінки
Своєрідним методом загартовування є обтирання снігом верхньої половини тулуба, але це потрібно робити лише після тривалого загартовування холодною водою. Спочатку ця процедура проводиться у приміщенні протягом 2 хв, а пізніше на відкритому повітрі.
Від розтирання снігом можна перейти до "моржування". Купання в дуже холодній воді сильно збуджує нервову системи і, таким чином, діє на весь організм. Тривалість купання в крижаній воді в першу зиму не повинно перевищувати 20 с, у другу — 40-50 с, у третю — 1 хв. Купання можна проводити 2-3 рази на тиждень
Перший спосіб є найбільш дієвим та поширеним на сьогоднішній день. Починати його слід не з прямого контакту з водою, а з обтирань. Для цього знадобиться зручний махрова ганчірочка або рукавиця. В перші дні такого загартовування температура води повинна збігатися з температурою тіла. А в подальшому її необхідно поступово починати знижувати на кілька градусів.
Сама процедура займає всього 5-7 хвилин. Достатньо лише обтерти все тіло, починаючи з рук і закінчуючи ногами. Обтирання повинно здійснюватися по масажних лініях. Наприклад, ноги обтираються знизу вгору, а живіт – акуратними рухами за годинниковою стрілкою.
риблизно через місяць регулярних обтирань можна приступати безпосередньо до обливання водою. Температура води для обох процедур спочатку має бути не нижче +34 С. Далі її можна повільно знижувати.
Якщо перед обливанням у людини замерзли ноги, їх обов’язково потрібно зігріти і тільки після цього приступити до процедури. А після кожного обливання слід ретельно розтерти шкіру всього тіла до рожевого кольору.
Справжні «аси» в області загартовування після обтирань і обливань переходять до холодного душу, а потім і зовсім до купання у відкритих водоймах і ополонці. Але це вже нетрадиційні методи загартування. Так як багато лікарів до останніх способам ставляться вельми скептично, найбільш придатні з них для себе повинен самостійно вибрати кожна людина.
Загартовування повітрям
Загартовування повітрям також дуже корисно і ефективно для зміцнення імунної системи людей будь-якої статі і віку. Для початку повітряні ванни влаштовуються в попередньо провітреному приміщенні, температура повітря в якому зберігається на позначці +20С. Тривалість процедури – 5 хвилин.
Наступним етапом стане збільшення тривалість повітряної ванни, зниження температури і вихід на відкрите повітря.
Дуже корисні для людини і прогулянки на відкритому повітрі в поєднанні з фізичними вправами. Час – не менше 1 години. Можна просто бродити по місту в певному темпі або ж виконувати будь-які фізичні вправи.
Загартовування сонцем
Щоб сонячні ванни, які так люблять багато людей, принесли тільки користь, головне знати міру і не забувати захищати голову капелюхом або панамою. Починати загартовування сонцем слід з 12-15 хвилин. Особливо це стосується тих людей, у кого ніжна, світла і чутлива шкіра. Далі поступово час процедури можна збільшити навіть до 3 годин. Необхідно лише щогодини робити перерву на 10 хвилин.
Не варто забувати і про те, що засмагати і перебувати на відкритому сонці можна лише у певний час. Для середньої смуги Росії це з 9 до 13 години, а потім з 16 до 18 годин.
Добрые дела – те поступки, совершая которые человек помогает другим. Ежедневно мы совершаем какие-либо действия и поступки, большую часть из них мы делаем для себя, стремясь извлечь выгоду, но такого быть не должно. Все-таки каждый из нас должен стремиться делать добрые дела. Когда мы помогаем другим, мы одновременно делаем хорошо и для себя, ведь хорошие дела возвращаются. Это доказывают и литературные произведения. В романе Пушкина «Капитанская дочка» Гринев подарил свой тулуп мужичку, который помог найти ему дорогу. Им оказался сам Пугачев, он запомнил этот поступок Гринева, а после отблагодарил. Пугачев помог спасти возлюбленную Гринева из плена Швабрина. Этот поступок очень помог главному герою, если бы он его не совершил, то его судьба могла сложиться иначе. В произведении Шолохова «Судьба человека» Андрей Соколов прошел все тяготы войны и плена, он в один день потерял всю свою семью, но это не сделало его злым и черствым, его сердце сохранило доброту. Он стал отцом для мальчика-сироты, у которого, также как и у самого Соколова, война забрала все. Этот маленький мальчик, не дал душе солдата очерстветь, благодаря нему у Соколова появился смысл жизни. Этот добрый поступок заслуживает огромного уважения.<span> Каждый такой поступок делает мир добрее. Будьте добрее к миру, и он будет добрее к вам!</span>
Красная книга Российской Федерации (ККРФ) является основным государственным документом, учрежденным в целях выявления редких и находящихся под угрозой исчезновения диких животных, дикорастущих растений и грибов, а также некоторых подвидов и локальных популяций. Она необходима для организации исследований и слежения за состоянием этих животных и растений и их местообитаний, для разработки и осуществления особых мер по их охране, восстановлению и научно обоснованному использованию. Правовую основу формирования и ведения ККРФ и красных книг субъектов Российской Федерации составляют Закон Российской Федерации «Об охране окружающей природной среды» от 19 декабря 1991 г. и Федеральный закон «О животном мире» от 5 мая 1995 г.
<span>В ККРФ заносятся редкие и исчезающие животные, растения и грибы, постоянно или временно обитающие в состоянии естественной свободы или произрастающие в естественных условиях на территории Российской Федерации, континентального шельфа и морской экономической зоны Российской Федерации, которые нуждаются в государственно-правовых действиях, входящих в компетенцию Правительства РФ, Министерства природных ресурсов РФ и других федеральных органов исполнительной власти. </span>
<span>Животные, растения и грибы, занесенные в ККРФ, подлежат занесению в красные книги субъектов Российской Федерации. </span>
<span>Животные, растения и грибы, занесенные в Красную книгу международного союза охраны природы (IUCN), обитающие (произрастающие) постоянно или временно на территории РФ, континентального шельфа и морской экономической зоны РФ, заносятся в ККРФ в тех случаях, когда этого требует состояние их численности или условий существования в РФ. Это же относится к животным, растениям и грибам, охраняемым международными конвенциями. </span> -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- <span>КРА́СНАЯ КНИ́ГА, название списков редких и находящихся под угрозой исчезновения видов растений и животных. Красная книга содержит документальные данные о биологии, распространении, причинах сокращения численности и исчезновения отдельных видов. Сбор информации для Красной книги был начат Международным союзом охраны природы и природных ресурсов в 1949 году и выпускается поныне. В 1966 году вышли первые тома «Красной книги фактов» («Red Data Book»), в 1979 году в соответствующие тома Красной книги было включено: млекопитающих 321 вид и подвид, птиц 485, земноводных 41, пресмыкающихся 141, рыб 194. В ряде стран (Австралия, США, Швеция, Германия, Япония) созданы национальные Красные книги. В СССР Красная книга была учреждена в 1974 году. На основе Красной книги опубликованы специальные сборники, например «Красная книга. Дикая природа в опасности» (1969; русский перевод 1978), «Красная книга СССР. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды животных и растений» (тома 1-2, 1984). В 1980-х годах Красные книги были созданы в РСФСР («Красная книга РСФСР: Животные» , Москва, 1983; «Красная книга РСФСР: Растения» , Москва, 1988). </span>
<span>Ведение и издание Красной книги Российской Федерации проходит в рамках принятой в 1992 году в Рио-де-Жанейро международной конвенции о биологическом многообразии. В соответствии с действующим законодательством Российской Федерации Красная книга должна издаваться не реже, чем один раз в десять лет. В 2000 году при активном участии Института проблем экологии и эволюции имени А. Н. Северцова Российской академии наук в свет вышло очередное издание Красной книги России. В Красной книге РФ приняты шесть категорий редкости таксонов и популяций: 0 — вероятно исчезнувшие, 1 — находящиеся под угрозой исчезновения, 2 — сокращающиеся в численности, 3 — редкие, 4 — неопределенные по статусу, 5 — восстанавливаемые и восстанавливающиеся.</span>
ну начни с того что пойми действительную роль в музыке, МУЗЫКА ИГРАЕТ ВАЖНУЮ РОЛЬ В МОЕЙ ЖИЗНИ, МУЗЫКА МОЖЕТ ПОДНЯТЬ МНЕ НАСТРОЕНИЕ, А ЕСТЬ МУЗЫКА С ГЛУБОКИМ СМЫСЛОМ, КАКАЯ ЛИБО МУЗЫКА НЕ БЫЛА ОНА НЕСЕТ ОРЕДЕЛЕННУЮ ТЕМУ, КОТОРАЯ МОЖЕТ ПОНРАВИТСЯ ИЛИ НЕТ. МУЗЫКА ЭТО ЛЕКАРСТВО ОТ МНОГИХ БОЛЕЗНЕЙ, КАК ДУШЕВНЫХ ТАК И ФИЗИЧЕСКИХ. ТЕКТСАМИ ПЕСЕН МЫ МОЖЕМ СКАЗАТЬ ЧТО-ЛИБО ЧЕЛОВЕКУ, ПЕРЕДАТЬ СВОИ ПЕРЕЖИВАНИЯ ИЛИ ЖЕ РАДОСТЬ. МНЕ БОЛЬШЕ К СЕРДЦУ ЛЕЖИТ СОВРЕМЕННАЯ МУЗЫКА, ТАКАЯ КАК ( РЕП, ПОПСА И ТД) ТАКОЙ СТИЛЬ НРАВИТСЯ МНЕ ПОТОМУ ЧТО ) ........... как то так, мысль слови а дальше сочиняй)
дальше литература, литература как она сыграла в твоей жизни? если она не сыграла особую роль так и напиши , ЛИТЕРАТУРА В МОЕЙ ЖИЗНИ СЫГРАЛА НЕ ТАКУЮ ВАЖНУЮ ЧАСТЬ КАК МУЗЫКА И ТД.... А ЕСЛИ СЫГРАЛА ТО -ЛИТЕРАТУРА СЫГРАЛА ТАК ЖЕ ВАЖНУЮ РОЛЬ, ЛИТЕАРАТУРА ЗНАКОМА МНЕ С ДЕТСТВА Я ВЫРОСЛА НА НЕЙ И ПО СЕЙ ДЕНЬ ЛИТЕРАТУРА ИМЕЕТ ЧАСТЬ В МОЕЙ ЖИЗНИ. ЕСЛИ В ДЕТСТВЕ НАМ ЧИТАЛИ СКАЗКИ ТО СЕЙЧАС МЫ УГЛУБЛЯЕМСЯ В ВЕЛИКИЙ МИР ЛИТЕРАТУРЫ И ЧИТАЕМ ОГРОМНЫЕ КНИГИ, С ГЛУБОХИМ СМЫСЛОМ. МНЕ НРАВЯТСЯ КНИГИ ЖАНРОМ (ФАНТАСТИКА, РОМАНЫ И ТД) ТЕМ, ЧТО КОГДА Я ЧИТАЮ ЭТИ КНИГИ Я ПОПАДАЮ В ИНОЙ МИР, МНЕ ХОЧЕТСЯ НА СЕБЕ ИСПЫТАТЬ ВСЕ ТЕ ИСТОРИИ КОТОРЫЕ ПРОИСХОДЯТ С ГЕРОЯМИ КНИГ, НУ И ЗАКОНЧИШЬ КАК ТО
Лопатки кокгда мы выпрямляем спину они сближаются а когда криво они расходядся. Чтобы спина была ровно надо в детстве держать её ровно а если мы не будем ровно держать то когда бкжем взрослыми на затылке будет большой горб.