Улица Пушкина, дом колотушкина, квартира 38!!!!1
Липа, ель, можжевельник - деревья
Сирень, колокольчик - цветы
Слива, земляника, тыква - ягоды
Ответ:
Нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір В.Бикова «Альпійська балада». Мене відразу захопив сюжет повісті. Коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. Це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. Я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.
Головний герой утікає з концтабору. «Звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. Багато довелося пережити Іванові у його нелегкій дорозі на волю. Знайомство із Джулією. Зустріч з голодним божевільним і його загибель. Іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. Совість не дозволяла кинути напризволяще Джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. Джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. Почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. Ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.
Наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. Глибокий сніг ховає Джулію від ворогів. Іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.
На жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. На сході країни триває війна. Там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. Вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.
Объяснение:
Моцарт-симфонист не уступает Моцарту-оперному драматургу. Композитор обратился к жанру симфонии, когда тот был еще очень молодым, делая первые шаги в своем развитии. Вместе с Гайдном он стоял у истоков европейского симфонизма, при этом лучшие симфонии Моцарта появились даже раньше «Лондонских симфоний» Гайдна<span>. Не дублируя Гайдна, Моцарт по-своему решил проблему симфонического цикла.
</span><span>1 сентября 1773 года в Эстерхаз — роскошный замок, построенный в Венгрии князем Николаем I Эстерхази, на службе у которого Гайдн состоял многие годы, прибыла с визитом австрийская императрица Мария Тереэия. Знатной гостье был оказан пышный прием, на устроенных в ее честь празднествах исполнялись опера Гайдна «Обманутая неверность», а также одна из его симфоний, — очевидно, до мажор, Hob. I № 48, за которой укрепилось название «Мария Тереэия». Автограф симфонии не сохранился, и предполагаемой датой ее возникновения считался 1773 год. Однако не так давно в Словакии в Зай-Угроце — замке, принадлежавшем венгерским графам Зай фон Чёмёр, была обнаружена рукописная копия произведения, сделанная рукой секретаря и переписчика Гайдна Йозефа Эльслера, датированная 1769 годом. Следовательно, Симфония была написана не позднее этого времени (быть может, годом раньше) и только использована на торжествах по случаю приезда императрицы. Впервые ее опубликовало парижское издательство Зибера в 1784 году.</span>