Краснодар был основан как военный лагерь в 1793г. черноморскими (бывшими запорожскими) казаками, переселёнными на Кубань после присоединения к России Западного Предкавказья.
В 1792 г. из Петербурга пришел приказ о направлении в Москву казаков для получения царской Грамоты на “новопожалованные земли”. Казачью делегацию возглавил войсковой судья А. А. Головатый. Ему предписывалось испросить у императрицы не только таманские, но и кубанские земли. Дипломатическая миссия Головатого увенчалась полным успехом все главные просьбы казаков были удовлетворены. 30 июня 1792 г. последовал именной указ Сенату и почти идентичная по содержанию Высочайшая Грамота, в которой, в частности, говорилось: “ Желая воздать заслугам войска Черноморского Всемилостивейше пожаловали оному в вечное владение состоящий в области Таврической остров Фанагорию со всею землею лежащею по правой стороне реки Кубани от устья Ея к Усть-Лабинскому Редуту так чтобы с одной стороны река Кубань, с другой же Азовское море до Ейского городка служили границею войсковой земли”.
Екатерина II выдала царскую Грамоту на “новопожалованные земли”. В честь нее город получил свое имя – Екатеринодар.
Кошевой атаман казаков Захарий Чепега (основатель войскового града Екатеринодара) выбрал место для “казачьего града” близ Архангельского редута, заложенного великим русским полководцем А. В. Суворовым ещё в 1778 году.
Первые строения будущего города представляли собой украинские хаты. На краю поселения, расположившегося на берегу Карасуна, возвышались сторожевые башни; а вокруг рос дубовый лес, покрывавший тогда всё правобережье Кубани.
В 1860 году Екатеринодар становиться центром Кубанской области, а в 1867г. получает статус города гражданского состояния. В 1870-1880-х годах, с проведением на Северном Кавказе железной дороги Тихорецк-Екатеринодар-Новороссийск, город превратился в крупный торгово-промышленный и транспортный центр Кубани. На 1 января 1888 года в Екатеринодаре было 8 церквей и 1 собор, 7 гостиниц, 3 ресторана, 110 трактиров и питейных заведений, 250 магазинов и торговых лавок, 80 заводов, 4 артели, 3 типографии и 1 табачная фабрика.
<span>К началу ХХ в. Екатеринодар стал и одним из крупнейших торговых центров Северного Кавказа…</span>
Короля Бельгии зовут Альберт 2
Материальные ресурсы налогоплательщиков
1.Природа и её охрана
2.Почему важно следить за здоровьем.
3.Наши успехи!
Значення хвойних у природі та житті людини 1. Хвойні є основними з найголовніших лісоутворювальних порід Євразії та Північної Америки. 2. Вирощують як декоративні рослини та використовуються в озелененні. 3. Соснові бруньки, ялицева олія, хвоя застосовуються для виготовлення лікарських препаратів. 4. Породи дерев використовуються як паливо, будівельні матеріали (вагонобудування, кораблебудування, авіація, виготовлення музичних інструментів тощо). 5. З серцевини саговника пониклого виготовляють крупу саго. 6. У хімічній промисловості з голонасінних одержують смоли й ефірні олії. 7. Хвоя багата на вітаміни, особливо на вітамін С, її відвар вживають для лікування та профілактики скорбуту (цинги) — небезпечної хвороби, спричиненої нестачею цього вітаміну. 8. Спалюючи деревину ялини, отримують активоване вугілля, яке використовують для лікування різноманітних отруєнь та очищення кишечнику. 9. Живицю хвойних широко застосовують у медицині для лікування ран, опіків тощо. Особливу цінність має живиця ялиці, з якої добувають камфору. Вона поліпшує діяльність серцевого м’яза, тому її вживають для лікування хвороб серця. Камфора входить до складу різних знеболювальних препаратів. З живиці також добувають багато цінних для хімічної промисловості речовин (розчинник скипидар та ін.). Отримані з живиці ефірні олії (рідини, що сильно і переважно приємно пахнуть та легко випаровуються) застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості. 10. Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Як ви пригадуєте, це леткі речовини, що згубно діють на мікроорганізми. 11. Насадження сосни звичайної використовують для закріплення ґрунтів. Велике значення мають голонасінні як декоративні культури, що прикрашають громадські місця. Є серед них і кімнатні рослини. 12. З гінкго дволопатевого виготовляють цінні ліки для покращення діяльності головного мозку, пам’яті. 13. Крупне насіння сибірського кедра, так звані «кедрові горішки», вживають в їжу. 14. У природі голонасінні утворюють значну масу органічної речовини, збагачують повітря киснем. Тепер вам відомо яка роль голонасінних у природі. 1<span>Джерело: http://dovidka.biz.ua/znachennya-hvoynih-u-prirodi-ta-zhitti-lyudini/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua</span>