<span>Слово не стрела, а в сердце язвит.
Доброе слово дом построит, а злое разрушит.
В народе что в туче: в грозу все наружу выйдет.
Много наговорено, да мало переварено.
Доброе слово сказать — посошок в руки дать.
Криком изба не рубится, шумом дело не спорится.
Сказал, что небосвод низок, так и ходи согнувшись.
Лучше уж недоговорить, чем переговорить.
Во многом глаголании не без пустословия.
От одного слова да на век ссора.
Язык хлебом кормит и дело портит.
Звон не молитва, крик не беседа.
Кстати бранись, кстати мирись.
Твой же приговор, да тебе же во двор.
Недобранка лучше перебранки.
Кто ругается, у того лошадь спотыкается.
Говоря о чужих, услышишь и о своих.
В добрый час молвить, в худой промолчать.
Про одни дрожди, не говорят трожди.
Кто говорит, что хочет, сам услышит, чего не хочет.
Слово выпустишь, так и крюком не втащишь.
И дорого б дал за словечко, да не выкупишь.
Лучше ногой запнуться, чем языком.
Бойся Вышнего, не говори лишнего.
Доброе молчание лучше худого ворчания.
Сказано красно — по избам пошло, а смолчится — себе пригодится.
На час ума не стало, навек дураком прослыл.
Своего спасиба не жалей, а чужого не жди.
Без рассуждения не твори осуждения.
Добра не смыслишь, и худа не говори.<span>
</span></span>
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
астра первый слог, азбука первый ,
Мрамор - это прекрасный, до сих пор непревзойденный материал для ваяния, широко применявшийся уже античными мастерами. И свое название мрамор получил в Древней Греции. В переводе “marmor” означает “блестящий камень”. Греки считали его камнем богов, имея в виду прежде всего его высокие скульптурные качества. Благодаря способности пропускать свет на глубину, камень “оживает” - вокруг него создается легкий светящийся ореол, повторяющий контуры. Кроме того, он обладает уникальными пластическими возможностями. Эти свойства камня, характерные для лучших сортов мрамора, заметили еще в Древней Греции, и античные мастера стали использовать его для ваяния. Мраморные статуи словно излучают тепло человеческого тела, камень как будто оживает и передает состояние души.<span>
</span>
Ну я так понела, что вопрос был" Для чего чистить зубы " для того что бы они были белым. а не желтыми, что бы дыхание было свежее .Если вопрос не такой то пж прости, думаю угодила)