Письменників нерідко називають душевними пастирями людства. Саме цей вислів прийшов мені на згадку, коли я роздумував над змістом балади Ф. Шіллера "Рукавичка". Складалося таке враження, ніби автор веде бесіду саме з тобою, наче пропонує "приміряти" події літературної розповіді на читача. <span> У основі балади лежить історична легенда про події, які начебто відбулися у XIV столітті у Франції, за часів правління короля Франциска. Але історія сивої давнини є цікавою, актуальною і для нас, сучасників. </span> Коли читаєш баладу, то складається враження, ніби ти сам є глядачем вистави, подумки переносишся в ті далекі часи, займаєш крісло на арені королівського звіринця і спостерігаєш за подіями, за людьми... <span> ...Всюди чути неголосну розмову, дами обмахуються віялами, біля них стоять гідні лицарі, готові виконати будь-який наказ своєї дами серця. Ось красуня Кунігунд - горда, недосяжна. Біля неї схвильований Делорж. З першого погляду видно, що він закоханий у Кунігунд. А якщо придивитися пильніше, то побачимо, що вона з презирством ставиться до юнака. Та, на жаль, кохання завжди сліпе... </span> <span> Аж ось розпочинається вистава. Владний жест короля - і на арену виходить лев, знову жест - з'являється тигр, потім два леопарди. Король розважається, чекаючи кривавої розв'язки. З нетерпінням чекають на смерть придворні. </span> <span> Мені стає не по собі... Звірі - це звірі, вони живуть за звірячими законами, але люди, які насолоджуються смертю... Моторошно! </span> <span> А на арені тим часом зав'язується бій між леопардами. Публіка оживає. Але грізний рик царя звірів - лева - і тварини заспокоюються. Здавалося, вистава закінчилася. Глядачі розчаровані. </span> <span> І раптом з руки прекрасної Кунігунд падає рукавичка, потрапляючи прямо до клітки з грізними тваринами. Всі погляди звертаються на даму. У якийсь момент мені здалося, ніби я побачив, як гордо піднялося підборіддя дами, вона відчула себе королевою. </span> <span> Вистава продовжується. Як король на початку вистави, тепер Кунігунд робить владний жест, посилаючи Делоржа підняти рукавичку. Зал з напруженням, з жахом спостерігає за дією. (Мені до болю хочеться, щоб король припинив це, як зробив цар звірів - одним жестом! Ні! Він тільки спостерігає.) </span> <span> А тим часом Делорж заходить до клітки, піднімає рукавичку. Він йде до Кунігунд, всі захоплено вітають, хвалять його, горда красуня також обіцяє лицарю своє кохання. А він кидає рукавичку їй в обличчя, говорить: "Подяки не треба". Зал завмирає, і Делорж йде від дами. Кінець вистави. </span> <span> Мені хочеться наздогнати відважного юнака, який зумів захистити свою людську гідність, який довів свою сміливість. Він переміг світ зла, жорстокості і зумів зрозуміти справжню суть тієї, без якої ще вчора не уявляв життя. </span> <span> Людина починається з вчинку. Свій вчинок зробила Кунігунд. Вчинок Делоржа викликає захоплення. Не зробив вчинку король. </span> <span> Як би вчинив я, якби вчинили так зі мною?</span>
Et chaque jour, demain à 07h00 Comment suis-N pères aller à l'usine 9 Heures enfants fuient à l'école. À 10 heures mère ira à midi l'ensemble du marché la ville aura. Dans En 14 heures, les étudiants lira des extraits de leur (Livres) en 20 heures, nous se penchera TV. A 22 heures fenêtres sont sombres, toute la ville sera sommeil. Как то так наверное
ДОРОГИЕ РЕБЯТА НАДО БЕРЕЧЬ ПРИРОДУ. ВЕДЬ ОНА НАС СОЗДАЛА. НЕ НАДО БРОСАТЬ МУСОР ГДЕ ПОПАЛО ВЕДЬ МОЖНО ВЫКИНУТЬ В УРНУ НЕ НАДО РАСЖИГАТЬ КОСТРЫ ЛОМАТЬ ДЕРЕВЬЯ. зЕМЛЯ ЭТО НАШ ДОМ вОДА -МАТЬ а ВОЗДУХ ЭТО НАШ ОТЕЦ. НАДО БЕРЕЧЬ ПРИРОДУ.
Хотя жирная кожа дольше остается молодой, она все же доставляет некоторые неудобства. На ней часто появляются угри, черные точки (комедоны), характерный жирный блеск. Поры расширяются, лицо приобретает сероватый оттенок. Причина появления этих признаков – слишком активная работа сальных желез. В легких случаях устранить это явление можно обыкновенными средствами по уходу за кожей, в том числе и в домашних условиях. Надо отметить, что жирная кожа требует постоянного ухода – только в этом случае можно рассчитывать на красивый цвет лица. У некоторых девушек постоянные проблемы могут вызвать психологический дискомфорт.
<span>Существуют жанры искусств, в которых встречаются музыка, литература, живопись. «Что завистливо разделила воля богов, то соединяет богиня Фантазия» , писал немецкий поэт Людвиг Тик. Он имел в виду, что каждое искусство выражает своё: живопись – цвет, поэзия – слово, музыка – звук. Но если между искусствами и существует граница, то она, к счастью, отсутствует в мире природы, где всё живёт и дышит в благотворном единстве.
<span> На основе слияния музыки и живописи появились в 20 в. новые виды искусств – это анимация (мультипликация) , новые жанры (видеоклипы) , (плейкасты – современные открытки, где картина, музыка и стихи сливаются воедино) . Дружба звука, цвета и слова – дала новые плоды. </span> </span>