Тема "неразделенной любви". «Я вас любил» — посвящение Анне Алексеевне Андро-Олениной (11.08.1808 — 18.12.1888), графине де Ланжерон, возлюбленной Пушкина в 1828-29 гг.
У Езопа була більш завуальована форма творів.Замість тварин були представлені люди з їхніми рисами характра.
Якщо знайду зошит за 6 клас, скажу більше)
Вот из тетрадки:
У байці "Вовк та ягня" характери персонажів чітко визначені: Ягня уособлює беззахисність, Вовк — силу. Мораль випливає з самої оповіді: справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду. На відміну від Езопа, Крилов помістив мораль своєї байки на початку, але розвиток подій у байці не сприймається як проста ілюстрація моралі "У сильного безсилий винен завсігди...". У Крилова вовк стає втіленням невблаганної злої сили, жорстокості і свавілля, а розвиток сюжету на наших очах розкриває механізм дії цієї жорстокої сили. Читачі стають ніби свідками усього, що відбувається з героями. На початку байки Ягня не лякається Вовка, адже воно нікому нічим не шкодить і не порушує встановлених правил. Безглузді звинувачення, які висуває Вовк, Ягня з легкістю спростовує. У відповідях Ягняти відчувається почуття власної гідності. На якусь мить читачам навіть здається, що то Ягня загнало Вовка у глухий кут, бо хижак не має більше аргументів для звинувачення. Але з цього зовсім не випливає, що після зустрічі з Вовком Ягня залишиться неушкодженим. Якраз навпаки. Кожна гідна відповідь Ягняти ще більше дратує Вовка. Нарешті свавільному хижакові набридає вишукувати уявні провини своєї жертви і він показує свою сутність. Останні слова байки: "Сказав — і в темний ліс Вовк поволік Ягня" — водночас очікувані і несподівані. Читач від самого початку знав, що так мало статися, але, спостерігаючи за розвитком подій, сподівався, що Ягня таки доведе свою невинність.Отже, у байках Езопа і Крилова спільним є сюжет, персонажі і навіть мораль. Байка Езопа написана прозою, а Крилова віршами. Але, на мою думку, найголовніше, що відрізняє ці дві байки — це саме читацьке сприйняття творів. Байка Езопа звернена, так би мовити, до розуму читача. А байка Крилова — до його серця.
Вообщем выберешь самое нужное)))Думаю помогла
)))сейчас напишу подожди
один из способов реализации авторской позиции в эпическом или лироэпическом произведении;персонифицированный повествователь<span>, </span>наделённый рядом индивидуальных признаков<span>, </span>но нетождественный личности писателя<span>. </span>Автор-повествователь всегда занимает в образном мире произведенияопределённые пространственно-временные и оценочно-идеологические позиции<span>, </span>он<span>, </span>как правило,противопоставлен всем персонажам как фигура иного статуса<span>, </span>иного пространственно-временного плана.Значимое исключение<span> – </span>образ автора в романе в стихах<span> «</span>Евгений Онегин<span>» <u></u></span>
Я учусь в током та классе он очень дружны. Я его очень люблю !!!.Я и мои одноклассники участвовали в разных и интересных конкурсах . У нас в классе очень сильные и хорошие мальчики , девочки у нас весёлые и красивые . Наш классный руководитель очень добрый и хороши и мы его очень любим и ценим. У нас в классе не кто никогда не ссорится. Ну да может быть кто -то по ссорится , но сразу померится . Вот такой вот у меня дружный и хороший класс !!! Я ЕГО ОЧЕНЬ ЛЮБЛЮ
"Расстояние между правдой и ложью всего лишь в 4 пальца. Это расстояние между глазом и ухом! Потому что ухо часто слышит ложь, но глаз всегда видит только правду!"
Киргизская народная сказка!
"Между правдой и ложью расстояние с ладонь" - Абхазская пословица.