Земля завжди була мірилом багатства та гідності селян. Якщо селянин мав свою землю, він вважався заможним і працьовитим, якщо ж не мав, був холопом, якого ніхто не поважав й усі знущалися.У повісті «Земля» О. Кобилянської зображена зла влада землі над людьми. В основу сюжету покладено факт із реального життя. Родина Федорчуків усе життя тяжко працювала на землі. Івоніка Федорчук колись не мав землі, але тяжко працюючи в наймитах, нарешті купив власну землю. Він її дуже любить, увесь час подумки розмовляє з нею. Івоніка та його дружина Марія всі сили витратили, працюючи на землі для того, щоб вона перейшла до синів, яких батьки прагнули бачити багатими і щасливими.Старший син Михайло був спокійний, працьовитий, любив землю. З нього мав вийти гарний господар. Але його забрали в рекрути, він залишив наречену Анну.Молодший син Сава був ледачий і байдужий до землі. Він покохав двоюрідну сестру Рахіру, ледачу й підступну. Допомагаючи батькам, Сава поступово зрозумів ціну землі. Рапіра підмовила його вбити брата, аби земля дісталася йому.Коли Михайло повернувся додому на місяць, батьки виказали йому особливу шану, і Сава розлютився. Він убив брата. І хоч суд його виправдав і він одружився з Рахірою, щастя він не мав. Батьківська земля йому не дісталася, тож він пішов у наймити.Коли Івоніка Федорчук дізнався, що Анна чекає дитину від Михайла, він розлютився, бо вважав це зазіханням на його землю. Анна збожеволіла, новонароджені близнюки померли. Але вона здолала все, одужала ,одружилася й народила сина.Тоді вже Івоніка зрозумів, що був рабом землі та зненавидів її. А до Анни поставився як до родички, відписав шматок землі її синові, щоб він ніколи не спокусився вбити когось за неї.При змалюванні села на початку повісті О.Кобилянська показує наближення біди. Увесь пейзаж пройнятий гнітючістю трагедії, назріванням драми. Земля в повісті виступає як жива істота. Вона щедра годувальниця, але й велика сила, що керує вчинками людей.<span>О.Кобилянська дуже правдиво змальовує селянство з його індивідуалізмом. У вуста Івоніки вона вкладає головну ідею твору: не людина володар землі, а навпаки. Саме через слабкість одних людей, їхню жадібність, ледарство, зводиться нанівець любов до землі та багаторічна праця інших. Саме через людські моральні вади трапляються вбивства через майно. Люди забувають, що найголовніше в житті – не багатство, а духовна чистота і працелюбність. </span>
Наш призедент очень важная , личность в стране . и при этом он не уходит в отставку . и призедентом очень сложно быть веть только он помагает всем учителям бугалтерам и так далее. но самое главное пенсинеорам и сиротам . дает деньги на операции инвалидом . он успевает быть везде во всех странах . это очень краткий рассказ спасибо за внимание
С самого начала произведения мы попадаем в чудесный мир, где все живое взаимосвязано и где природа принимает самое непосредственное участие в судьбе героев. Сначала мы узнаем, что в селе осиротели двое детей: Настя и Митраша.Однажды от людей они узнали, что клюква, которая перезимовала под снегом, становится очень вкусной, и, как только сошел снег, отправились на Блудово болото. Собираясь, дети вспомнили, что слышали от отца о не известной никому палестинке, где растет самая-самая сладкая клюква. По пути дети разругались : Митраша пошёл по тропе в ссамую Слепую Елань, а Настя по натоптанной тропе.
Дети знали лесника, который к сожелению умер. У лесника была собака - Травка. Травка после смерти хозяина осиротела. Дом их давно разрушился и зарос высокой травой. И пришлось Травке жить в лесу.
<span>Митраша утопал в болоте, и спасти его было некому. Тут увидел он Травку. Подбежала она к нему, тот схватил её за заднюю лапу, и вытащила его травка из болота. Так спасла она одну человеческую жизнь.</span>
Наверное так:Киш – главный герой рассказа;
Клош-Кван – вождь племени;
Бок – отец Киша;
Айкига – мать героя;
Массук – соплеменник;
Уг-Глук – охотник племени;
Бим и Боун — два молодых, лучших в поселке охотника.
============================
Главный герой – мальчик 13 лет – символ для подражания многим, своими поступками и действиями Киш заслужил называться «взрослым»
Из маленького мальчика Киш стал вождем племени. Это ему удалось благодаря качествам характера. Каким? Бесстрашие, смекалка, наблюдательность, сила воли, чувство справедливости, ответственность перед соплеменникам. Торжество человеческой воли и ответственности.
Север заставляет сражаться за существование. А для этого необходимы не только крепкие бицепсы и ясная голова, но непритупляющееся чувство милосердия и ответственности. Именно оно поднимает человека над суровой природой и дает ощутить себя ее частью и хозяином
Да, это качества не маленького мальчика, подростка, это – качества мужчины, который в любую минуту может прийти на помощь. Наверное, таковым видел себя и Киш, который прожил-то всего «13 солнц» .