Письменник-фантаст, народився в Нью-Йорку в 1928 році. Він рано навчився читати і з дитинства мріяв стати письменником. Вже перші фантастичні оповідання, які друкувалися в журналах, подобалися читачам, і редактори з нетерпінням чекали нових. Розповіді Шеклі виділяються невичерпною фантазією, тонким гумором, неординарними фантастичними сюжетами. У 2005 році письменник побував на Україні, чим порадував численних шанувальників його творчості. На жаль, в грудні цього ж року Роберт Шеклі після важкої хвороби пішов з життя, залишивши незавершеними багато творчих планів.
В оповіданні «Запах думки» Шеклі показує аварійну ситуацію в космосі, коли поштовий корабель здійснює вимушену посадку на першу-ліпшу планету, в атмосфері якої достатньо кисню для дихання людини. Кожна незнайома планета загрожує людині як невідомої флорою, так і ворожою фауною. Пілот потерпілого аварію космічного корабля Лерой Кливі в очікуванні порятунку стикається на цій планеті з дивними звірами, що не мають ні очей, ні вух, але які якимось чином переслідують його. Кливі, нарешті, розуміє, що хижаки орієнтуються по «запаху» його думок.
Лерой Кливі зміг врятуватися лише завдяки силі свого розуму, так як людина, дійсно, істота розумна і може знайти вихід в екстремальній ситуації завдяки зусиллям волі і розуму. Кливі останнім зусиллям волі змушує хижаків відступити, представивши себе вогнем, який спалює все на своєму шляху. Ось він, порятунок! Але яке ж було його розчарування, коли дощ погасив весь вогонь. Виявляється, це наспів корабель порятунку, і, побачивши, що бушує пожежа, команда включила систему пожежогасіння . Рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку.
Сила розуму, сила волі, неординарне мислення, – ось що виділяє людину серед тваринного світу. Ці якості допомагають йому сконцентруватися і вижити в несприятливих умовах, а також вистояти в боротьбі зі стихіями.
Юшка - герой одноименного рассказа Платонова.Он работал в кузнице подручным кузнеца. Хотя его звали Ефимом, но все почему-то называли его Юшкой. Это был немолодой, не от мира сего человека. Его все обежали, даже дети дразнили и бросали в него камешки. А он безропотно это воспринимал, ни на кого не обижался, а только говорил, что они так поступают, потому что любят его. И взрослые люди обижали его, вымещали на нем свое плохое настроение и злобу. Из раздражал его оборванный, полунищенский вид и безропотность.. Никто Юшку не понимал. Его считали блаженным. Конечно, таким людям,как он, тяжело жить на свете.
Ведь безотказным, безропотным жить всегда тяжело. Юшку убивает прохожий, просто потому, что он не такой, как все.
И только после смерти все узнали, что он помогал девушке-сироте учиться в Москве, отдавал ей свои сэкономленные жалкие гроши. ОН был добрым, отзывчивым человеком, а этого никто и не увидел.
Такие люди, как он, нужны в любое время, потому что очень много стало равнодушных, нетерпимых, жестоких людей. Но наверное, сейчас бы ему жилось еще тяжелее, чем раньше.
Это означает, что лайка - это не лающая попросту собака, а та собака, которая лает в опасных ситуациях.
Ответ:
Лия Борисовна Гераскина родилась 3(16) октября 1910 года в Новороссийске. Детство и юность провела в Краснодаре, где окончила среднюю школу. С детства писала стихи, в стихах написала свое сочинение на выпускном экзамене. Работала с шестнадцати лет — преподавала в школе для взрослых, разносила почту.Вышла замуж, родила дочь Аллу. В это время поступила работать на фабрику игрушек.В 1932 году Лия с мужем подписали контракт и отправились на строительство Магнитки, в пока еще строящийся Магнитогорск. Там Лия начала работать оператором на распределительном щите электростанции.Здесь в Магнитогорске у нее родился сын Виктор. После этого семья переехала в Солнечногорск, где пробыли недолго и перебрались в Глазов, Удмуртию. Здесь молодые родители работали на парашютной фабрике.В 1938 году семья опять переехала — в Красноярск. Здесь Лия Борисовна устроилась работать в редакцию газеты «Красноярский рабочий» обычным литсотрудником.
Объяснение: