<span>Членистоногие – это тип первичноротых, именно у этих животных впервые появляется орган, который измельчает, частично переваривает с помощью специального секрета слюнных желёз пищу.
</span><span>1.Глотка
2.Пищевод
3.Желудок
4.Средний кишечник
5. Задний отдел кишечника
6.Анальное отверстие
Органы выделения членистоногих имеют особое строение в зависимости от класса.</span>
Обыкновенный тритон — один из самых мелких видов тритонов, длина тела от 7 до 11 см включая хвост, который составляет половину от общей длины тела. Мужские особи обычно крупнее женских, в основном отличия в размерах проявляются в период брачного сезона. Также в этот период у самцов обыкновенного тритона появляется спинной гребень. В остальное время мужские и женские особи мало отличимы друг от друга. Ранней весной в период с марта по апрель тритоны направляются к водоёмам. Обыкновенный тритон отличается высокой устойчивостью к воздействию низких температур. Иногда представителей этого вида можно найти в водоёмах ещё частично покрытых льдом.
Почти сразу после пробуждения тритоны приступают к размножению. Внешний вид тритонов в брачный период изменяется — окраска женских особей становится ярче, у мужских особей на спине от затылка до конца хвоста развивается прозрачный волнистый или реже зазубренный гребень, богатый капиллярными сосудами и служащий дополнительным органом дыхания. Такую же функцию выполняют перепонки на лапах. По нижней части гребня проходит голубая полоса.
Этот вид широко распространён на большей части Европы (за исключением всего Пиренейского полуострова, юга Апеннинского полуострова, южной части Франции и северной части Скандинавского полуострова). На востоке ареал захватывает часть Азии до Алтайских гор.
Обитает преимущественно в воде, главным образом в период размножения — в неглубоких водоёмах со стоячей или слабопроточной водой (прудах, лужах, канавах). Встречается в парках, долинах рек. Вид тяготеет к зарослям кустарников в припойменных террасах невдалеке от лиственных и смешанных лесов. Иногда тритоны встречаются вблизи сельскохозяйственных угодий, в садах и даже в огородах. На суше взрослые особи день проводят в лесной подстилке, под корой лежащих деревьев, камнями и поленницами дров и т.д. Днем их можно увидеть лишь в дождливую погоду или в период миграции к местам размножения.
В водной фазе жизни, обыкновенный тритон питается мелкими ракообразными. личинками насекомых, водными моллюсками. На суше основными компонентами питания становятся жуки, гусеницы бабочек, многоножки, панцирные клещи, пауки и дождевые черви. Личинки потребляют дафний, личинок комаров и других планктонных беспозвоночных животных.
Естественными врагами для обыкновенного тритона являются хищные водные насекомые, их личинки, рыбы, лягушки и некоторые виды птиц.
орехи- бурундук-рысь Медведь -лось-трава орехи-белка -куница трава -заяц беляк- росомаха
Серед великої різноманітності тварин, поширених на Україні, особливе
місце належить птахам. Вони зустрічаються майже в кожному куточку
природи і всюди є дуже помітними.
Для того, щоб побачити птаха, достатньо подивитися у вікно. На земній
кулі нараховується більше 85000 видів птахів, на території України –
358. більша частина птахів мешкають у лісах, на полях та болотах.
Птахи приваблюють увагу своїм дзвінким і мелодійним співом,
різноманітним і часто яскравим, красивим забарвленням, граціозним
польотом, цікавою поведінкою, своєрідними „танцями” та іншими
біологічними особливостями. Спостерігати за птахами в їхньому природному
оточенні – справжня насолода. Птахи мають велике значення в природі т
житті людини. Вони є нашими надійними і вірними друзями, яких безумовно
слід знати. Знання птахів не тільки розширює кругозір людини і робить її
життя повнішим, красивішим, а й дає змогу розумно, ефективно,
раціонально використовувати їх у своїх потребах.
Роль птахів у житті і господарській діяльності людини визначається перш
за все через їхні кормові, або трофічні, зв’язки. Більшість птахів
приносять людям користь, бо знищують комах, гризунів та інших ворогів
рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів.
Маючи велику екологічну пластичність, тобто здатність пристосовуватися
до найрізноманітніших ландшафтних і кліматичних умов, птахи розселилися
по всій земній кулі, утворивши в різних її регіонах специфічні „життєві
форми”.
На річках, озерах, болотах живуть птахи іншого типу. Вони можуть плавати
і пірнати.
У лісових птахів зовсім інші пристосувальні ознаки. Вони лазять по
стовбурах і гілках дерев за допомогою міцних зігнутих кігтів,
підпираючись жорсткими, твердими стерновим перами. Міцний дзьоб і довгий
язик допомагають їм видобувати і витягати з щілин кори і деревини
дрібних тварин, а іноді і видовбувати в деревині дупла для гнізда.
Лісових птахів дуже багато. Серед них є комахоїдні, м’ясоїдні та
зерноїдні види, що зустрічаються в лісах різного типу, де вони займають
різні яруси рослинності: від крон найвищих лісових велетнів до
чагарникового і трав’янистого підліску. Вони мають різну форму дзьоба,
різне забарвлення, голос, різний спосіб життя. Але всі вони – птахи
лісові і без лісу жити не можуть.
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних
екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх
збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і
парки, поля сільськогосподарських культур, штучні водойми, фруктові
сади, тваринницькі ферми, мисливські господарства – це не повний перелік
штучних і напівштучних екосистем, які називаються культурними
ландшафтами. Роль птахів у цих екосистемах, тобто в житті та
господарській діяльності людини, надзвичайно велика. Якщо підрахувати,
скільки їжі споживають птахи певного району за день, місяць і рік, то
дістанемо фантастично великі цифри.