У всех есть любимые сказки. У меня - одна. Это " Сказка о рыбаке и рыбке " А. С. Пушкина. В ней говорится о том, как старик ходил к морю и просил у волшебницы - рыбки для своей жены то хорошую избушку, то дворец, то звание. Аппетиты старухи росли и росли. В конце концов рыбка вернула зарвавшуюся бабу в маленькую избенку с корытом во дворе. Сказка учит уважительно относиться к людям и рассчитывать свои аппетиты. Этим она мне и нравится.
Эпитеты: жемчужный иней, звенящим гулом, тёмная судьба, белая долина, (пышней горит)-насчёт этого не уверена, стоцветными алмазами.
Олицетворения:поёт судьба(наверно), молчит и внемлет долина, дрожит и блещет хвост(тоже не уверена).
Метафоры: горит хвост, блещет хвост, возможно: звенящим гулом тёмная судьба.
Колобок
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:— Бабусю! Спекла б ти колобок!— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
</span>Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Колобок
То й від тебе втечу!
</span>Та й побіг... Аж іде ведмідь.— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!
</span>Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою:— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!
</span>— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.Колобок скочив їй на язик та й почав співати:<span>Я по засіку метений...
</span><span>А лисичка — гам його! Та й з'їла!</span>
<span>3)В здании суда,наконец-то(вводное слово),воцарилась полная тишина; сгустилась тьма, и мальчишки бесшумно подтянулись к пожарной лестнице, чтобы взобраться на четвертый этаж, поближе к часовой башне.</span>