<span>Дыхание – совокупность организменных
процессов, обеспечивающих газообмен между организмом и внешней средой. При этом
из внешней среды в организм поступает кислород, необходимый для осуществления
всех обменных процессов, а из организма выделяется углекислый газ, являющийся
конечным продуктом обмена веществ.</span>
Без дыхания жизнь невозможна. Так без кислорода
головной мозг погибает через 5 мин, сердце – через 18 мин, другие органы более
устойчивы (до 45мин).
Для млекопитающих в основном присуще легочное
дыхание, на долю кожного дыхания приходится до 1% (у лошадей при нагрузке до
8%).
<span>Аппарат
дыхания представлен: верхними дыхательными путями (носовая полость и гортань) и нижними
дыхательными путями (трахея, бронхи, бронхиолы и альвеолы).</span>
Функции
дыхания:
газообмен между организмом и внешней средой;
защитная (от микробов, пыли, вредных газов, горячего
или холодного воздуха);
поддержание кислотно-щелочного равновесия организма;
терморегуляторная и др.
<span>Дыхание
включает в себя пять процессов:</span>
внешнее дыхание – газообмен между легкими и внешней
средой;
легочной газообмен – осуществляется между газами в
альвеолах легких и притекающей к ним кровью;
транспорт кислорода и углекислого газа кровью;
обмен газов между кровью и тканями;
<span>тканевое (внутриклеточное) дыхание.</span>
Наследственная и ненаследственная изменчивось,влияние некоторых отборов
<span>Адаптаціями називаються
пристосування організмів упродовж багатьох поколінь до певних умов середовища,
що змінюються; вони забезпечують виживання і розмноження організмів у цих
умовах.
Під адаптаціями розуміють також
процес вироблення пристосованості до конкретних умов середовища. Адаптації
завжди мають відносний характер: пристосування до одних умов середовища
перестає діяти за інших умов. Адаптація виникає й розвивається під дією
основних факторів органічної еволюції-мінливості, спадковості й добору, природного
або штучного. Форми прояву адаптацій надзвичайно різноманітні. За рівнем
організації адаптації поділяють на організмові (генотипні, онтогенетичні),
популяційно-видові й біоценотичні.
Організмові адаптації охоплюють всю
різноманітність морфологічних, фізіологічних, біохімічних, етологічних ознак
особин: захисне забарвлення, мімікрія (маскування, наслідування), коадаптації
(взаємні пристосування органів для виконання нормальної роботи).span>
До популяційно-видових адаптацій
належать різні типи конгруенцій, рівень мутабельності, внутрішньовидовий
поліморфізм, гетерозиготність, певна щільність популяцій, рівень плодючості
тощо.
<span>Конгруенціями називаються
взаємопристосування особин, які виникають в результаті внутрішньовидових
відносин (відповідність будови органів матері і дитини, апаратів розмноження
самців і самок, спільне добування їжі хижаками).</span>
До біоценотичних адаптацій належать
взаємовідносини між видами у біогеоценозах.
<span>За масштабом адаптації поділяють на
спеціалізовані і загальні. Через спеціалізовані адаптації організм вирішує
конкретні завдання у вузьколокальних умовах життя виду (будова язика в
мурахоїда у зв'язку з живленням мурашками, пристосування хамелеона (рис. 2.20)
до життя на деревах). Загальні адаптації придатні для широкого спектру умов середовища і характерні для великих таксонів (фотосинтез, аеробне
дихання, дво-, три- і чотирикамерне серце у різних класів хребетних).</span>
<span>Рис. 2.20. Хамелеон (Сhаmаеlео сhаmаеlеоп).</span>
<span>За характером змін розрізняють
адаптації з ускладненням і адаптації зі спрощенням морфофізіологічної
організації. Так, паразитизм веде до спрощення і редукції ряду органів. Перехід
до активного способу життя, навпаки,
зв’язаний з розвитком
і диференціацією ряду
важливих органів нападу<span> і захисту.</span></span></span>
<span>1. Кровь из большого круга кровообращения возвращается в сердце по ВЕНУЛАМ и венам.
2. К СОСУДОСУЖИВАЮЩИМ веществам относятся адреналин,
норадреналин, вазопрессин, серотонин. Указанные вещества влияют преимущественно на артериолы и капилляры.
3. Гистамин, ацетилхолин, молочная и угольная кислоты УВЕЛИЧИВАЮТ просвет кровеносных сосудов.
4. Давление в аорте в момент сокращения миокарда желудочков получило название СИСТОЛИЧЕСКОГО или ВЕРХНЕГО давления.
5. Стойкое повышение кровяного давления называется ГИПЕРТОНИЕЙ,</span>
<span>Растения обладают такими свойствами, как: устойчивость и саморегуляция.</span>