Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку — неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, — від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ— XІV столітті, відокремившись від танки (п'ятивірша). У перекладі з японської "хокку" означає "початкова фраза". Для цих віршів характерні лаконізм та глибина змісту. Основна тема хокку — нерозривна єдність природи й людини. Японці надзвичайно люблять природу. У них існують навіть обряди милування весняними квітами сакури, осіннім місяцем, раннім снігом.
Перед цією розквітлою сливою,
здається, й бик би замукав
першу пісню весни.
М. Басьо
Пізнаючи природу, людина пізнає себе як частинку Всесвіту. Скільки різноманітних рослин в природі і стільки ж неповторних людей.
Скільки різних трав!
І в кожної — свої квіти.
Оце і є подвиг.
М. Басьо
Не втратити свою індивідуальність у вирі життєвих негод — ось чи не головне завдання людини в цьому світі.
У скількох снігах
залишилися самі собою
соснові гілки!
М. Басьо
Майстри хокку вважали, що у вірші обов'язково повинно бути сабі — прекрасне і пронизливо-сумне почуття самотності, прояви якого японські поети бачили в природі, повсякденному житті, побуті. Тільки на самоті людина може поринути в глибини своєї душі.
Метелик літає.
Одна-однісінька тінь
на всьому полі.
М. Басьо
Людині властиво згадувати своє минуле, переживати знову й знову події, що запали в серце. Найкраща пора життя — молодість, котра виблискує яскравими барвами мрій, сподівань, але вона так швидко минає...
Соловей улітку
в заростях молодого бамбука
оплакує старість свою.
М. Басьо
Відчуваючи свою єдність із природою, японські поети перевтілюються в хмарки, дерева, птахів. Холодно не тільки надворі, а й у душі, якій неспокійно у життєвому морі.
Така холодна вода! —
Ніяк не може заснути
Чайка на хвилях.
М. Басьо
Мудрі хокку навчають нас пильніше вдивлятися в навколишній світ, через нього пізнавати свою душу, відчувати нероздільну єдність з усім живим в природі, любити все, що є в цьому світі, бо навіть найменша комашка чи рослина так само безцінні і важливі, як і людина.
Участником велопохода выходного дня может быть каждый, кому исполнилось 16 лет (за исключением семейных велопоходов с детьми) и кто имеет твердые навыки езды на велосипеде.
Каждый участник велопохода должен быть знаком с правилами дорожного движения и выполнять их требования.
Велопоходы противопоказаны людям с недостаточностью кровообращения, нельзя отправляться в велопоход тем, кто накануне злоупотреблял спиртными напитками.
В зависимости от темпа движения и уровня физической нагрузки участников, велопоходы выходного дня подразделяются на походы в медленном, среднем и быстром темпе.
Медленный темп - поездка на велосипедах всех типов на расстояние до 60 км со скоростью движения по ровной дороге 10 - 15 км/час. Рекомендуется для лиц старшего возраста и начинающих велотуристов.
Средний темп - поход для велотуристов на всех типах велосипедов на расстояние не более 100 км со скоростью движения по ровной дороге не менее 15 км и не более 20 - 25 км/час. Рекомендуется для практически здоровых людей, регулярно катающихся на велосипеде.
<span>Быстрый темп - поход на спортивно-туристских и спортивных велосипедах на расстояние не менее 80 км со скоростью движения не менее 20 - 25 км/час. Рекомендуется для велотуристов с хорошей физической подготовкой. </span>
Я захотела связать это, так как во- первых это полезная вещь, она пригодиться ещё, потом я подумала, что можно отточить технику вязания и попробовать в следующий раз вязать лучше, и потом я смогу их даже дарить! Поэтому я решила повязать, а что тоже не мало важно)