Істина є правильне відображення суб'єктом об'єктивної дійсності, підтверджене практикою. Протилежним їй поняттям є хибна думка. Хибна думка - це зміст свідомості, який не відповідає реальності, але сприймається за істинне, і його часом треба спростовувати. Основна проблема теорії істини - як можна встановити відповідність одержаних знань реальним об'єктам, які постійно розвиваються. Для вирішення цієї проблеми необхідно розглянути основні характеристики істини: об'єктивність, абсолютність, відносність, конкретність і перевірка практикою. Кожна істина, оскільки вона досягається суб'єктом, є суб'єктивною за формою і об'єктивною за своїм змістом. Абсолютизація моменту суб'єктивного в наших знаннях веде до суб'єктивізму, агностицизму. На противагу цим хибним поглядам наукова філософія виробила поняття об'єктивної істини.Об'єктивна істина - це такий зміст знань, який не залежить ні від окремої людини, ні від людства в цілому. Об'єктивність істини ніяк не означає її незалежність від інтересів і потреб людини. Навпаки, істина завжди була і залишиться однією з найважливіших гуманістичних цінностей людини.Визнання об'єктивної істини з необхідністю обумовлює визнання в тій чи іншій формі абсолютної істини. Абсолютна істина означає повне, вичерпне знання про щось. В принципі таке знання можливе. Але оскільки розвивається не тільки пізнання, а й його об'єкт - навколишній світ, то людство може тільки наближатися до нього. До абсолютних істин можна віднести вірогідно встановлені факти, дати подій, народження й смерті тощо, але такі істини не становлять пізнавальної цінності, їх просто називають - вічними істинами. Абсолютна істина - в широкому розумінні - це всеосяжна істина про реальність в цілому, або реальність окремих її фрагментів. Важливо визнати, що абсолютна істина існує і що вона в принципі пізнавана. Абсолютна істина складається із суми відносних істин. Відносна істина - це обмежено правильне знання про щось. Наприклад, тіла складаються із атомів, вода кипить при температурі 1000 тощо. У кожній відносній істині є зерно, елемент абсолютної. Абсолютизація моменту абсолютного в наших знаннях веде до догматизму, омертвляння знань, а абсолютизація відносного - до релятивізму /лат. - відносний/, тобто до агностицизму, фактичної відмови від пізнання.З аналізу діалектики абсолютної і відносної істини виводиться і наступна її фундаментальна характеристика - конкретність.Конкретність істини - це така її ознака, за якою істинність того чи іншого твердження залежить від умов, місця та часу, а також тільки в певній визначеній теоретичній системі, системі відліку тощо. Абстрактна постановка питання про істинність того чи іншого твердження призводить до невизначеного рішення. Так, на запитання взагалі: "Корисний чи шкідливий дощ? "- отримаємо відповідь - "і корисний і шкідливий". Отже, абстрактної істини немає, істина завжди конкретна.
Брак признаётся недействительным, если он был заключён:
без <span>добровольное согласие мужчины и женщины;
людьми моложе брачного возраста (18 лет + есть исключения, когда можно с 16);
между близкими родственниками (также между </span>усыновителями и усыновленными); <span> людьми, из которых хотя бы один уже состоит в другом зарегистрированном браке; </span> людьми, из которых хотя бы признан судом недееспособный из-за психического заболевания;
людьми, один из которых скрыл наличие венерического заболевания или СПИДа.
Также считается недействительным фиктивный брак - брак, регистрируемый не с целью создания семьи.
Междунаро́дное пра́во в о́бласти прав челове́ка[1] — совокупность принципов и норм, регулирующих международную защиту прав и основных свобод индивидов и представляющих собой международные стандарты в области прав человека для национального права. Международное право в области прав человека является отраслью международного публичного права. Основа — договоры системы ООН, а также региональных организаций (основные — в системах Совета Европы, Африканского Союза и Организации американских государств). Международное право в области прав человека тесно связано с такими отраслями международного права как право беженцев и международное гуманитарное право.
<span>Не ленись, а трудись, а трудясь — учись. Поработаешь до поту, так и поешь в охоту. Что потопаешь, то и полопаешь. Веру соблюдают постом, а трудятся топором. Голосом пляшет, а ногами поет. Дай всякому делу перебродить на своих дрожжах. Дал Бог руки, а веревки сам вей! Дело мастера боится Добывай всяк своим горбом! И маленькое дело делай, как большое.<span> Иной стреляет редко, да попадает метко.<em /></span></span>